Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект. Опции

[Гость_Stitch_*]

Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою

Наталія Данькова 24-01-2012

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.

Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут. Приложено 2 pdf.

Аргументи сторін і висновки суду

Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Суд погодився з думкою Нацради.

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки

У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

На шляху до апеляції

Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.

Прикрепленные файлы

 sud_digital_part1.pdf ( 1.76 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 0
 sud_digital_part2.pdf ( 1.54 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 1

 

[Гость_Stitch_*]

Интересный документ, изданный Бюро Представителя по вопросам свободы СМИ Организации по Безопасности и Сотрудничеству в Европе (ОБСЕ)

"Путеводитель по вопросам перехода на цифровое телерадиовещание"

Скачать pdf

[Гость_Stitch_*]

Архив

Письмо Государственного Центра радиочастот о несоответствии Плану GE06 большей части частот MX1 MX2 MX3 MX5.

Читать здесь.

[Гость_Stitch_*]

Архив

Интересный документ до-зеонбудовской эры. С не менее интересными замечаниями.

ЦИФРОВІ ТЕХНОЛОГІЇ , №6, 2009
ИССЛЕДОВАНИЕ ПРОПУСКНОЙ СПОСОБНОСТИ
СТАНДАРТА ЦИФРОВОГО НАЗЕМНОГО ТЕЛЕВИДЕНИЯ ВТОРОГО ПОКОЛЕНИЯ DVB-T2
Д.А. МАКОВЕЕНКО, МАЙН ХУСЕЙН
ГП УНИИРТ, Одесская национальная академия связи им. А.С. Попова

Читаем здесь.

[Гость_Stitch_*]

Архив

Типовой договор для общенационального вещания между телеканалом и Зеонбудом
Здесь pdf

[Гость_Stitch_*]

Архив

Пояснения д.т.н. Баранникова В.В. касающиеся стандартов DVB-T и DVB-T2

Здесь pdf

[Гость_Stitch_*]

Архив

Решение суда о необходимости обоснования Нацрадой отказа в выдаче лицензии

Здесь pdf

[Гость_Stitch_*]

В соответствии с соглашением, принятым на конференции ITU RRC "Женева 2006", Украина получила 81 зону для развертывания сети SFN, 7 DVB-T покрытий на всю страну, включая приграничные, и до 10 покрытий в больших городах и центре страны, включая одно покрытие в МВ-диапазоне и 1-2 покрытия для DAB в МВ-диапазоне.

[Shuryk_02]

УПП-с!
Юрий Крайняк, для «Телекритики» 19-07-2012

Цифровая лицензия не дает права на эфирное вещание, поэтому ее обладатель не может быть внесен в пакет универсальной программной услуги
Решение Нацсовета о внесении в универсальную программную услугу (по-украински - універсальна програмна послуга, УПП) всех 32 цифровых каналов вызвало замешательство на рынке кабельщиков. А последовавшие комментарии членов Нацсовета вместо разъяснения ситуации еще больше ее запутали. И вопрос не только в том, что ретрансляция всех 32 каналов невозможна, поскольку не все они вышли в эфир. И не в том, что кабельные сети не резиновые, и внесение в них еще пары десятков каналов про погоду, туризм, хоккей и Национальный банк Украины требует перенастройки всей сети.
Мне кажется, основной вопрос, с которого должна стартовать дискуссия на тему любых принятых Нацсоветом решений, включая и это, - вопрос юридической чистоты сего нормотворчества.
А здесь, как это часто бывает, есть определенные недоработки, разобрать которые мы постараемся ниже.
1. Что такое универсальная программная услуга?
Как известно, в силу Закона кабельщик обязан предоставить всем абонентам своей кабельной сети возможность просмотра программ, включенных в УПП. Он не может отказаться от ретрансляции этих каналов. Потому пребывание канала в составе программ универсалки является достаточно привлекательным, особенно для каналов, у которых нет ни имени, ни аудитории (а таких в мультиплексах более чем достаточно).
Закон о телерадиовещании определяет универсальную программную услугу как обязательное обеспечение абонентам кабельных сетей возможности просмотра пакетов программ, состоящих из каналов, которые в соответствии с лицензиями осуществляют на территории размещения соответствующей кабельной сети наземное эфирное вещание.
Иными словами, телеканал попадает в пакет УПП при наличии одновременно таких условий:
- телеканал имеет лицензию на наземное эфирное вещание;
- лицензия позволяет осуществлять эфирное вещание на территории, где расположена кабельная сеть.
Таким образом, для того чтобы канал попал в состав универсальной программной услуги, он должен иметь действующую лицензию на эфирное вещание на определенной территории.
И, что очевидно, отсутствие у канала лицензии на эфирное вещание делает невозможным его попадание в универсальную программную услугу.
2. Лицензии на эфирное вещание и вещание в мультиплексах
Виды лицензий на вещание исчерпывающе определены в статье 23 Закона о телерадиовещании. В частности, к таковым закон относит лицензии на эфирное вещание, а также спутниковое, многоканальное и другие.
А теперь главный вопрос: а является ли лицензия на вещание в мультиплексах лицензией на эфирное вещание? И дает ли такая лицензия возможность попасть в универсалку?
Как ни удивительно, ответ на этот вопрос дал сам Нацсовет. В своем отчете за 2011 год на странице 56 Нацсовет справедливо указывает, что эфирное вещание и вещание в многоканальных сетях (мультиплексах) - это разные виды вещания. А раз так, то, по мнению Нацсовета, он не может вносить обладателей лицензий на вещание в мультиплексах в состав универсальной программной услуги, так как закон не позволяет это делать (этот феномен назвали «правовой коллизией»).
На самом деле, никакой правовой коллизии здесь нет: в силу закона лицензия на многоканальное вещание в сетях МХ-1, МХ-2, МХ-3, МХ-5 не дает права на эфирное вещание - по закону для этого нужна отдельная лицензия на эфирное вещание.
В том, что на цифровом конкурсе раздавали лицензии именно на многоканальное, а не на эфирное вещание, может убедиться каждый - для этого достаточно открыть любое из решений о выдаче лицензии и прочитать графу «Вид мовлення», на которое выдается лицензия. Во всех лицензиях указано «багатоканальне (телебачення)», тогда как в эфирных лицензиях указывается «ефірне (телебачення)».
Таким образом, ответ очевиден: исходя из того, что цифровая лицензия не дает права на эфирное вещание, ее обладатель не может быть внесен в пакет УПП. Чтобы попасть в такой пакет, телекомпания должна получить лицензию на эфирное вещание. И такая ситуация будет оставаться до тех пор, пока соответствующие изменения не внесут в закон.
Среди обладателей цифровых лицензий есть немало каналов, которые лицензий на эфирное вещание не имеют. В частности, можно назвать каналы «Аспера», «Аріадна», канал Национального банка, каналы «Голдбері» и «Корона-Санрайз», «Погода ТБ», и «Тотвельд», «Партнер ТВ», и «ТВ Вибір», «Новый Формат ТВ» и многие другие. А раз так, то ни один из них не может быть внесен в состав универсальной программной услуги в принципе.
И, как указывалось выше, Нацсовет четко понимает установленный законом запрет, и сам же об этом прямо указал в своем прошлогоднем отчете.
Но, как показали дальнейшие события, по каким-то своим причинам Нацсовет решил проигнорировать установленные законом требования, и включил в состав универсальной программной услуги те каналы, которые там быть не могут.
3. Решение Нацсовета №1033: о чем оно?
Согласно решению Нацсовета №1033 от 11 июля 2012 года, следует «включить дополнительно в пакеты программ универсальной программной услуги телекомпании, которые осуществляют вещание в стандарте DVB-T2 согласно лицензий Нацсовета в мультиплексах МХ-1, 2, 3, 5».
В принципе, самой этой формулировки достаточно, чтоб доказать неправомерность данного решения - достаточно просто соотнести его с определением универсальной программной услуги, взятым из статьи 1 Закона о телерадиовещании. Как указывалось выше, эта норма Закона ничего не говорит ни про стандарт DVB-T2, ни про мультиплексы - только про эфирное вещание.
Но кроме этого есть еще один нюанс. Имеет ли Нацсовет право принимать такие решения, и если да, то в каком порядке это должно происходить?
Как неоднократно учит нас Конституция, любой госорган (а Нацсовет к таковым относится до сих пор) может делать только то, что предусмотрено законами Украины. И исключительно в порядке, установленном законом.
Действующие законы Украины определяют случаи, при которых Нацсовет может утверждать состав УПП.
Так, согласно части 6 статьи 42 Закона о телерадиовещании, решение об утверждении пакета универсальной программной услуги принимается Нацсоветом каждый раз индивидуально для каждого провайдера. И утверждается такой пакет одновременно с выдачей лицензии провайдера.
Иными словами, Закон не предусматривает права Нацсовета утверждать какие-то списки пакетов универсальных программных услуг для всех провайдеров сразу. Возможность установить такой пакет у Нацсовета есть только один раз - при выдаче лицензии.
Таким образом, принимаемые Нацсоветом решения о «дополнении пакетов программных услуг» всех операторов вступают в определенный конфликт с полномочиями этого органа. Этот конфликт очевиден.
Выше показано, что каналы из мультиплексов не могут входить в состав УПП, а Нацсовет не имеет полномочий утверждать универсальные пакеты как-то иначе, кроме как при выдаче лицензий провайдеров.
Но правовые нюансы принятого Нацсоветом решения на этом не кончаются.
4. Что делать провайдерам?
Очень странное разъяснение дал председатель Нацсовета: «Решение вступает в силу с момента опубликования. В месячный срок провайдеры должны внести каналы, которые ведут цифровое эфирное вещание при переоформлении лицензии».
Во-первых, решение Нацсовета такого типа не носит индивидуальный характер, оно не направлено на какого-то конкретного провайдера. А раз так, то оно попадает в число нормативно-правовых актов, которые должны регистрироваться Минюстом и вступают в силу после опубликования их в «Офіційному віснику України» и «Урядовому Кур'єрі» (статья 17 Закона о Нацсовете).
Во-вторых, решение Нацсовета не содержит каких-либо требований к провайдерам переоформить лицензии.
Закон о телерадиовещании вообще не предусматривает процедуры переоформления лицензии провайдера. Такая процедура содержится только в инструкции, которую с определенными нарушениями придумал сам Нацсовет, но и там нет ни слова о том, что провайдер обязан переоформить лицензию в случаях «расширения» состава универсальной программной услуги.
И, в-третьих, у провайдеров есть утвержденный Нацсоветом перечень программ универсальной программной услуги, который прилагается к лицензии. Как указывалось выше, этот перечень утверждается одновременно с выдачей лицензии, и закон не предусматривает возможности внесения в него каких-то изменений.
Таким образом, согласно действующего закона, провайдер не может и не должен переоформлять лицензию в связи с принятием Нацсоветом решения №1033.
5. Вещание в мультиплексах = эфирное вещание: продолжим логику
Ввиду того, что СМИ растиражировали еще одно достаточно необычное мнение председателя Нацсовета, предлагаю оценить и это.
Так, если верить газетам, по мнению регуляторного органа, ответственного за государственную политику в сфере телерадиовещания, было бы «логично, чтобы к цифровым вещателям применялись те же правила, что и к эфирным».
Давайте рассмотрим, во что может вылиться такая логика, если она действительно верна.
Как известно, в силу статьи 8 Закона о телерадиовещании одно юрлицо может иметь только одну лицензию на наземное эфирное вещание. Одновременно с этим ТРК «Украина» получила сразу три цифровые лицензии. Потому, если допустить, что «к цифровым вещателям применяются те же правила что и к эфирным», то, как минимум, две лицензии канала «Украина» являются незаконными.
Другой пример: если распространять на цифровое вещание правила эфирного, то стоит признать, что большинство каналов мультиплекса попали туда вопреки тому пониманию закона, которое продемонстрировал Нацсовет 11 июля.
Согласно статье 43 Закона о телерадиовещании, на одной территории запрещается распространение наземным эфирным способом одинаковых по содержанию программ.
Но если канал «Интер» уже распространяет по всей Украине свои программы на основании эфирной лицензии, может ли он распространять те же программы в мультиплексе? То же самое касается и других всеукраинских каналов - Первого национального, «1+1», СТБ и прочих.
И такие сенсационные выводы можно плодить бесконечно.
Очевидно, у любого госоргана логика может быть только одна, и основываться она может только на норме закона. Если допустить иное, то непонятно, зачем вообще в этой стране принимать законы и устанавливать какие-то правила для того же Нацсовета, если он может себе позволить закрыть на многое глаза и делать сенсационные заявления для газет.
Остается только надеяться, что когда-нибудь закон всё же восторжествует и в здании на Прорезной, 2, а истории, подобные описанной выше, будут выглядеть дикостью раннего периода строительства действительно правового государства.

http://www.telekritika.ua/nacrada/2012-07-19/73460

Антибонус для провайдерів

Мар'яна Закусило 19-07-2012
Рішення Нацради про розширення УПП вигідне телеканалам, але не провайдерам, від яких воно вимагає додаткових інвестицій. Як буде виконуватися це рішення та чи мають цифрові канали бути в УПП?
Плюс 32
11 липня Національна рада з питань телебачення і радіомовлення своїм рішенням включила додатково до пакету програм універсальної програмної послуги (УПП) всі телеканали, які здійснюють мовлення в стандарті DVB-T2 відповідно до ліцензій у мультиплексах МХ-1, 2, 3, 5. Таким чином, усі 28 загальнонаціональних плюс чотири регіональних/ місцевих цифрових телеканалів стали обов'язковими для ретрансляції в мережах провайдерів.
Представники Нацради в областях зобов'язані поінформувати провайдерів програмної послуги про розширення УПП і в місячний термін поінформувати саму Нацраду про виконання цього рішення. «Рішення вступає в силу з моменту опублікування. У місячний термін провайдери повинні включити канали, які ведуть ефірне цифрове телемовлення. Вони повинні їх внести в УПП при переоформленні або отриманні ліцензії. Є ще, наскільки пам'ятаю, чотири загальнонаціональні цифрові канали і кілька регіональних, які ще не вийшли (в ефір). То їх - після початку мовлення», - пояснив на брифінгу голова Нацради Володимир Манжосов.
Ось перелік телекомпаній, які володіють ліцензіями в цифрових мультиплексах і які відтепер входять до УПП:
МХ-1: «Інтер», «Україна», «1+1», НТН, К1, НТКУ, ICTV, Enter Film;
МХ-2: «Кіноточка», СТБ, ТЕТ, М1, К2, Новий канал, 5 канал, «MTV Україна»;
МХ-3: «Мега», Enter Music («Піксель»), НЛО-ТБ, Real Estate TV («2+2»), «Хокей», Star TV, «Погода ТБ», Gоldberry;
МХ-5: «Банк-TV», ТОНІС, «Вінтаж-ТВ», «Ескулап-ТВ», ОДТРК, плюс три місцеві/ регіональні телекомпанії (в низці населених пунктів ще не всі місцеві частоти розподілено).
Вперше до УПП на загальнонаціональному рівні потрапляють 15 телекомпаній, що раніше мали статус супутникових каналів, регіональних ефірних або взагалі не мали ліцензій: Enter Film, «Кіноточка», К2, «MTV Україна», «Мега», «Піксель», НЛО-ТБ, «2+2», «Хокей», Star TV, «Погода ТБ», Gоldberry, «Банк-TV», «Вінтаж-ТВ», «Ескулап-ТВ». І рішення Національної ради, звісно, вигідне саме їм (не дивно, що самі мовники, як повідомили в Нацраді, клопотали в регулятора про розширення УПП). Адже компанії подавалися на цифровий конкурс не в останню чергу задля обов'язкового входження в УПП, яка знімає для каналів необхідність платити кабельним операторам за включення в їхні пакети програм. Ціна входження в кабельні мережі, каже представник одного з українських телеканалів на правах анонімності, різна - від вартості обладнання для включення каналу до щомісячної плати 50 тис. гривень.
У телеканалів - новачків УПП автоматично розшириться покриття, але не аудиторія. Мовникам іще потрібно буде вкласти кошти в маркетинг у тих населених пунктах, де вони не були представлені. «Якщо ми з'явимося в мережі на місці якогось відомого каналу й одразу засвітимося - це одне. Але якщо глядачеві для прийому нашого каналу потрібно буде перепрограмувати тюнер - це інше. Кінцевий споживач іще має дізнатися про нашу появу і почати нас дивитися. Це як у магазині: з'явився якийсь новий цукор, але це не означає, що всі почнуть його одразу купувати. Потрібне промо», - наголошує гендиректор каналу «Мега», керівник нішевих каналів медіагрупи «Інтер» Костянтин Стрюков. Тому йому поки складно визначити, наскільки приросте кількість глядачів у нішевих каналів, які стають загальнонаціональними.
Провайдери не готові
Фактично за рішенням Нацради УПП розширилася до більш ніж 32 каналів, адже крім цифрових ліцензіатів у ній залишаються телекомпанії, які мають ефірні аналогові ліцензії, але не мають цифрових. Скажімо, в Донецьку УПП повинна містити 37 каналів, в Одесі - 36 (плюс один додасться після конкурсу на залишки регіональних частот), у Києві - 34 (плюс один після конкурсу).
На провайдерів, які давно впровадили цифрові пакети, це рішення особливо не вплине. «Звісно, будуть додаткові фінансові витрати, технічні зміни, нові маркетингові рішення, але глобально на пропозицію для абонентів це рішення не вплине. Наприклад, у "Волі-кабель" у пакетах не те що вся УПП присутня (крім деяких екзотичних нових телеканалів, як Goldberry, "Вінтаж-ТВ" або "Ескулап-ТВ"), а практично всі українські супутникові канали», - зазначає директор асоціації «Телекомунікаційна палата України» Костянтин Грицак.
Але компаній, які надають цифрове кабельне телебачення, в Україні - меншість. «Сьогодні цифрова послуга не затребувана населенням. Тому що весь телевізійний парк старий, у телевізорах немає входу для цифрових каналів, а глядач не хоче нести додаткові витрати на купівлю телеприставок. І тільки 10-15% людей, які можуть купити собі плазму, можуть дозволити собі цифрове кабельне телебачення», - каже Павло Яковлєв, директор ТРК «Візит» із Феодосії, президент Асоціації працівників телекомунікаційних мереж Криму. Його слова підтверджують дані GfK Ukraine: тільки 600 тис. українських кабельних домогосподарств (із близько 5 млн) є цифровими.Тож більшість із понад 700 проліцензованих у Нацраді провайдерів виявилися неготовими до розширення УПП. Це компанії з районних центрів і менших міст, які використовують аналогові технології і мають невеликий ресурс мережі. Наприклад, за даними держреєстру ТРО, у Криму з 52 проліцензованих провайдерів програмної послуги у 36 ресурс мережі - менше 70 каналів, при цьому у 18 компаній - менше 40 каналів. І така ситуація по всіх регіонах. Зобов'язання транслювати 32 канали в соціальному пакеті за мінімальну ціну позбавляє провайдерів і, відповідно, їхніх абонентів, можливості вибору програм.
У цьому є ознаки втручання в господарську діяльність кабельників, каже віце-президент Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) Наталія Клітна: «Наприклад, ресурс мережі становить 60 каналів - на кожен канал укладено угоду, яка має свій строк дії. А якщо в пакети включено платні зарубіжні канали? Щоб виконати рішення Нацради, провайдеру доведеться розривати угоди достроково й нести штрафні санкції від правовласників».
Щоби включити нові канали в УПП, провайдерам у будь-якому разі доведеться вкладати кошти в розширення ресурсу мереж. «У містах у нас ресурс 60-70 каналів, у селах - наполовину менше (ТРК «Візит» має кілька ліцензій на низку населених пунктів Криму. - ТК). Наприклад, у Коктебелі за ліцензією 36 каналів. Якщо я змушений буду 32 канали віддати УПП, в мене залишається чотири. Отже, щоб розширити ресурс, я змушений буду знову займатися ліцензуванням, яке віднімає мінімум чотири поїздки до Києва, платити за ліцензію (шість ліцензій по як мінімум 5 тис. грн - 30 тис. грн)», - пояснює Павло Яковлєв.Крім того для прийому каналів з цифрового ефіру провайдеру потрібно буде закупити додаткове обладнання. «Зараз ми всі українські канали беремо із супутника. А тепер змушені будемо брати з цифри. Бо якщо при перевірках Нацради виявиться, що ми транслюємо не з цифрового ефіру, а із супутника, то формально це буде порушенням. Тобто ми маємо викинути те обладнання, що в нас працює три, п'ять, десять років, і закупити нові тюнери, вклавши в них щонайменше 1,5 тис. доларів», - підрахував пан Яковлєв.За законом для розповсюдження УПП провайдер не зобов'язаний укладати угоди з телерадіоорганізаціями, але керівник ТРК «Візит» остерігається, що його змусять укласти договір із провайдером-оператором цифрових мультиплексів, компанією «Зеонбуд», і почати платити їй за отримання сигналу телеканалів. «"Зеонбуд" заклав у свої приймачі кодування. Чи буде він брати гроші з абонентів? На мою думку, з часом - буде. Але першими під цю "роздачу" попадуть, напевно, кабельні оператори», - припускає пан Яковлєв.Врахувавши всі економічні наслідки рішення Нацради, провайдерам, на думку Костянтина Грицака, доречно поставити перед державою питання про компенсацію з державного бюджету додаткових витрат, які вони понесуть у зв'язку з упровадження нової УПП, яка є соціальною послугою.
Як виконувати рішення?
Своїм рішення Національна рада нічого нового не придумала - вона виконала норму чинного закону, що діє з 2006 року, вважає Костянтин Грицак: «Навіть якби Нацрада не приймала цього рішення, норма закону діяла би, незважаючи на підзаконні акти».
Іншої думки дотримується керівний партнер юридичної фірми Jurimex Юрій Крайняк. Він нагадує, що за законом до УПП входять телеканали, які відповідно до ліцензій здійснюють наземне ефірне мовлення, а цифрові мовники, натомість, мають ліцензії на багатоканальне мовлення з використанням радіочастотного ресурсу. І сама Нацрада у своєму звіті за 2011 рік (сторінки 55-56) зазначила, що ефірне та цифрове мовлення є принципово різними видами телевізійного мовлення. І цифрова ліцензія не дає права на місце в УПП. Детальніше про це читайте в статті Юрія Крайняка.
В Асоціації правовласників і постачальників контенту (АППК) звертають увагу на ще один аспект: рішення Нацради про розширення УПП не пройшло необхідної процедури реєстрації, адже воно є не документом індивідуальної дії, а регуляторним актом. «Рішення Національної ради має регуляторний характер, адже зачіпає інтереси і господарські відносини всього ринку провайдерів програмної послуги. Тому перед тим, як приймати такі документи, мало відбутися громадське обговорення. Рішення мало пройти реєстрацію в Міністерстві юстиції і тільки після офіційної публікації набути чинності», - каже Наталія Клітна.
Юристи індустріальних об'єднань поки ще формують свою позицію з приводу рішення Нацради. Водночас і мовники, і провайдери звертають увагу на те, що Нацрада хоч і дала 30 днів на виконання рішення, але механізму його виконання не прописала. Тобто документ викликає більше запитань, аніж відповідей, зауважує Костянтин Стрюков.
З якого моменту необхідно додавати канали? Як визначити перелік УПП для кожної території (голова Нацради на брифінгу заявив: ще не всі мовлять, але точну кількість і назви компаній не назвав)? Як чинити, якщо програми поширюються в аналоговому ефірі, але їх не додано в мультиплекси? Зміни до ліцензій вносяться тільки на підставі заяв ліцензіатів, а чи самі провайдери будуть добровільно переліцензовуватися? «Що означає пункт "поінформувати провайдерів", якщо в ліцензіатів на руках є чинні ліцензії (з печаткою й підписом голови Нацради), видані на 10 років, у яких склад УПП відрізняється від того, який нині сформувала Національна рада - 10, 12, 18, 4 канали», - каже Наталія Клітна.У цій ситуації Нацрада, на думку Костянтина Грицака, стала заручником своїх вимог, коли вона прописує в додатках до ліцензії повний перелік програм. «Формально в ліцензії зараз потрібно внести зміни, а внести їх можна лише на підставі заяви провайдера. Як поводитись, якщо провайдер не виявляє такої ініціативи - я поки не знаю. Можливо, Нацраді тепер необхідно переглянути чинну норму і не прописувати в додатках до ліцензії переліку програм. Можливо, це буде здійснено в зміненій новій редакції Положення про порядок ліцензування провайдерів, роботу над якою заплановано на вересень 2012 року», - припускає пан Грицак.Індустріальні об'єднання хотіли б від Нацради, перед тим, як ухвалювати подібні рішення, більш активної дискусії про зміну УПП. Самі вони вже неодноразово пропонували включати до УПП лише канали суспільного й державного мовлення. «Якби йшлося тільки про два державні канали, я б і оком не повів - держава є держава, я маю її підтримувати. Але чому я маю підтримувати комерційні структури, які з моєю допомогою заробляють?» - риторично запитує Павло Яковлєв.Утім, оскаржувати рішення Нацради в суді кабельники, швидше за все, не будуть. Компанії не готові до судового протистояння з регулятором - собі дорожче, кажуть вони. Вихід - активніше лобіювати свої інтереси при підготовці нової редакції закону «Про телебачення і радіомовлення».

http://www.telekritika.ua/nacrada/2012-07-19/73463

[wertyfox]

В Донецкой области цифровые ТВ-тюнеры раздают от имени кандидата в депутаты от Партии регионов


В городе Артемовск Донецкой области тюнеры для цифрового телевидения жителям города раздают в пакетах, подписанных именем народного депутата Сергея Клюева - младшего брат Андрея, секретаря СНБО и главы центрального избирательного штаба Партии регионов. Об этом пишет интернет-издание «новости Донбасса»

Как сообщают в Донецкой областной организации ВОО «Комитет избирателей Украины» Сергей Клюев будет баллотироваться от Партии регионов в одномандатном избирательном округе № 46, куда входят Артемовск, Красный Лиман и Артемовский район.

Семья общественного активиста и жителя Дениса Гетмана города Артемовск получила тюнер, но с подписью Сергея Клюева.

«Согласно постановлению Кабмина моя мать подпадает под категорию тех, кто может бесплатно получить тюнеры для цифрового телевидения от государства. Она написала заявление в местное управление труда и социальной защиты населения. Через некоторое время нам пришло сообщение, что на почте нас ждет посылка на его имя. На следующий день мы с ней пошли на почту и получили тюнер в пакете с подписью Сергея Клюева. В тот день в очереди многие получили точно такие посылки »", - отметил в комментариях господин Гетман.

Напомним, в Украине реализуется государственная программа по обеспечению населения средствами принятия сигналов цифрового телерадиовещания. Общественные наблюдатели ДОО ВОО «Комитет избирателей Украины», которые действуют в пределах общенациональной кампании Гражданской сети «Опора», подчеркивают, что предвыборные акции отдельной политической силы тесно связаны с правительственными мерами.

Как сообщает издание « Донецк. Комментарии », ранее в Кировском районе Макеевки местные регионалы от имени Партии регионов также вручали пенсионерам тюнеры для цифрового телевидения.

В комментарии «Телекритике» заместитель руководителя донецкого областного штаба Партии регионов Игорь Чичасов сказал, что ему о подобных случаях ничего не известно. Однако при этом он добавил, что областная организация Партии регионов по просьбе граждан помогает подключать цифровые тюнеры, но агитации не ведет. « Когда люди не в состоянии подключиться сами мы предоставляем им такую ​​помощь. Наши люди приходят в своей спецовци без логотипа и названия партии », - сказал он.

Впоследствии господину Чичатову удалось выяснить ситуацию в отношении Сергея Клюева. По его словам, тем, кто получал цифровые тюнеры за государственный счет, волонтеры предлагали положить их в пакеты подписаны Сергеем Клюевым, однако они не направлялись в них почте.

Источник

[Shuryk_02]

ПОРЯДОК ДЕННИЙ засідання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення 29 серпня 2012 року (середа) початок об 11.00 год.

Початок об 11.00 год. вул. Прорізна, 2
Відкриття та затвердження порядку денного засідання Національної ради.
Доповідає: В. Манжосов
...................................................
95. Про скасування рішення Національної ради від 11.07.2012 № 1033 „Про включення до пакету програм універсальної програмної послуги програм телерадіоорганізацій, які здійснюють телемовлення у стандарті DVB-T2”.
Доповідає: В. Манжосов
....................................................

http://www.nrada.gov.ua/ua/anons_zaxodiv/13857.html

Пункт 95 завтрашней повестки особо интересный.