Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект. Опции

[Гость_Stitch_*]

Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою

Наталія Данькова 24-01-2012

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.

Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут. Приложено 2 pdf.

Аргументи сторін і висновки суду

Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Суд погодився з думкою Нацради.

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки

У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

На шляху до апеляції

Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.

Прикрепленные файлы

 sud_digital_part1.pdf ( 1.76 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 0
 sud_digital_part2.pdf ( 1.54 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 1

 

[Гость_Stitch_*]

Генеральный директор компании «Зеонбуд» - единого провайдера цифровой телесети - Виктор Галич заявил, что каналы медиагруппы Виктора Пинчука StarLightMedia (SLM; ICTV, «Новый канал», СТБ, М1) могут потерять право вещания в цифровой сети.

Изначально стоит отметить следующее.

Касательно вопроса, поднятого г-ном Галичем, стоит отметить, что в украинском законодательстве существует 2 статуса для Зеонбуда.

1-ый. Оператор телекоммуникаций (оператор многоканальной сети)

2-ой. Провайдер программной услуги.

Оператор телекоммуникаций (оператор многоканальной сети) должен обладать лицензией и получает ее в НКРЗ.

Провайдеро программной услуги должен обладать лицензией и получает ее в Нац-раде.

Причем у Зеонбуда должны быть оба типа лицензий. И оператора телекоммуникаций и (спорный вопрос) провайдера программной услуги.

Стоить отметить, что Провайдер программной услуги не обязан быть оператором телекоммуникаций.
И в то же время, оператор телекоммуникаций не обязан быть провайдером программной услуги.
Но в случае с Зеонбудом, он должен обладать двумя лицензиями. Причем у него должен быть договор с самим собой. Забавно. Но так требует закон.
То есть у Зеонбуда, как у Провайдера программной услуги, должен быть договор с Зеонбудом как оператором телекоммуникаций.

А вот теперь к манипуляции:

В «Зеонбуде» считают, что имеют все юридические основания расторгнуть договор и в этом случае, согласно закона «О телевидении», эти четыре телекомпании навсегда потеряют право вещания в цифровой сети. В статье 39 этого закона четко указано, что телеорганизации осуществляют вещание с использованием многоканальной телесети в соответствии с условиями лицензии на вещание и договора с оператором этой сети.

О, как г-н Галич вдруг вспомнил о Законе.

Да, действительно:

4. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.

Всё так! Обратите внимание на термин "оператор многоканальной сети". То есть у всех телеканалов, которым посчастливилось получить лицензии на вещание, должны быть договора с Зеонбудом, как с оператором телекоммуникаций (оператором многоканальной сети)

А как можно разделить Зеонбуд со статусом "оператор телекоммуникаций" от Зеонбуда со статусом "Провайдера программной услуги"?

Я вижу например такой способ: Отделить можно только по типу указываемой лицензии.

То есть если договор с оператором телекоммуникаций, то в договоре указывается лицензия, выданная НКРЗ.

А если договор с Провайдером программной услуги, то в договоре указывается лицензия, выданная Нац-радой.

А хотит узнать какая лицензия указана в договорах телеканалов с Зеонбудом?

Читаем образец договора с региональными телекомпаниями:

1.1. Предметом цього Договору є надання Виконавцем Замовнику телекоммунікаційних послуг (надалі – «Послуги») з розповсюдження в цифровому форматі (стандарти DVB-T2 / MPEG-4) телевізійної програми Замовника, а саме телевізійної програми «_____________________________» (надалі– «Програма») у повному обсязі та без будь-яких змін аудіо-візуального ряду на каналі мовлення багатоканальної телемережі в складі передавальних станцій, відповідно до Додатку №1 до цього Договору (надалі– «Телемережа»), розбудованої Виконавцем відповідно до умов чинної Ліцензії № НР № 0869-п, виданої Виконавцю Національною Радою України з питань телебачення і радіомовлення (надалі – «Ліцензія Виконавця»);

Правильно! Указана лицензия Провайдера программной услуги!

Но ведь они же в самом договоре пишут, что оказывают телекоммуникационные услуги! Для этого нужна соответствующая лицензия от НКРЗ! А не от Нац-рады!

Таким образом - этот договор - филькина грамота. Точнее не так. Он содержит ошибку. Которая перечеркивает смысл договора и его предмет.

Договора как-бы нет Угоди з оператором багатоканальної телемережі как бы нет.
Есть угода с Провайдером программной услуги. А это не одно и то же

И чем тогда пугает г-н Галич?

[Гость_Stitch_*]

Апеляційний суд відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу

17-04-2012

Суд залишив у силі рішення першої інстанції

Київський апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог телеканалів, які оскаржують результати цифрового конкурсу на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Таке рішення оголосив 17 квітня головуючий суддя Олександр Беспалов.

Апеляційний суд відмовив у задоволенні апеляційних скарг телеканалів ТВі, ТВinfo (ТОВ «Інфо24»), «ТВі-Культура» (ТОВ «Медіа інфо»).

Водночас він частково задовольнив у мотивувальній частині позовну скаргу ТРК «Ера», яка говорила про те, що деякі з їхніх позовних вимог у першій інстанції не розглядалися. Апеляційний суд розглянув ці вимоги, але підтвердив рішення першої інстанції про відмову в задоволенні позову.

Представники ТРК «Ера» і ТВі сказали «Телекритиці», що оскаржуватимуть це рішення в касаційній інстанції.

Суд розглядав апеляції лише ТРК «Ера» і групи каналів ТВі. Апеляційна скарга каналу «Малятко-ТВ» не була долучена до провадження, оскільки, за словами судді, була подана з порушеннями встановленого порядку.

Зазначимо, що 17 квітня відбулося перше й останнє засідання апеляційного суду. За словами апелянтів, вони з невідомих причин не отримали повісток на це засідання.

Через це деякі учасники процесу не змогли ознайомитися з матеріалами справи. На початку засідання суд відмовив у задоволенні клопотання представника каналу ТВі Юрія Крайняка (керівний партнер юридичної компанії Jurimex), який просив оголосити перерву, щоб надати можливість ознайомитися з апеляційною заявою ТРК «Ери», та надав апелянту 30 хвилин, щоб переглянути матеріали справи.

Також судді не задовольнили клопотання директора телеканалу «Малятко-ТВ» Володимира Кметика, який просив об'єднати свою подану з порушенням поряду апеляційну скаргу в одне провадження з іншими апеляціями.

Апелянти виголосили свою позицію, аргументацію позовних вимог, а представники Нацради - заперечення на скарги. Основні аргументи сторін були такими ж, як у першій інстанції.

У своїй апеляційній скарзі Юрій Крайняк наголошував на тому, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що конкурс Нацради був оголошений попри відсутність висновків електромагнітної сумісності. Також він посилався на те, що здійснення ефірного цифрового мовлення з використанням технології мовлення DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а не DVB-T2.

При цьому пан Крайняк, як і під час розгляду справи у першій інстанції, з огляду на те, що представники Нацради називали DVB-T2 модернізованою версією DVB-T, просив суд призначити проведення судової експертизи, щоб з'ясувати сумісність цих стандартів і чи дійсно вони суттєво відрізняються. Однак суддя відмовив й у задоволенні цього клопотання.

Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») поділяв думку іншого апелянта щодо неправомірності проведення конкурсу без висновків електромагнітної сумісності та наголошував на відмінності стандартів DVB-T та DVB-T2.

Також, на його думку, Нацрада порушила закон тим, що не винесла рішення про відмову у видачі ліцензій за підсумками конкурсу.

З-поміж іншого Юрій Крайняк наголошував на тому, що Нацрада оголосила переможцями конкурсу низку каналів, які не мали таких переваг, як мав канал ТВі (надають важливі програми, забезпечують свободу слова тощо). А пан Костинчук наводив у приклад канал «Погода-ТБ», який отримав ліцензію, однак перелічених вище переваг, на відміну від «Ери», не мав.

Також пан Крайняк звертав увагу суду на те, що Нацрада, приймаючи рішення без мотивації, діяла всупереч практиці Європейського суду з прав людини. У цьому контексті він зазначив, що у своїй апеляційній скарзі посилався на практику Вищого адміністративного суду, «який в аналогійній справі» визнав за можливе скасувати конкурс, тому що Нацрада не зуміла навести мотивацію своїх рішень. Павло Костинчук та Юрій Крайняк звертали увагу й на те, що суд теж є колегіальним органом, однак його рішення не можливе без мотивації.

У відповідь на закиди щодо відсутності висновків електромагнітної сумісності представники Нацради доводили, що регулятор звернувся до УДЦР і отримав висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. А висновки щодо електромагнітної сумісності має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Також представники відповідача наполягали на тому, що рішення про оголошення переможця автоматично є рішенням про відмову для інших претендентів. На їхню думку, мотивації цих рішень не могло бути, оскільки кожен член Нацради діяв відповідно до власних переконань. Хоча Володимир Кметик у своїх запитаннях до представників відповідача підкреслював: «Внутрішні переконання кореспондуються чи не кореспондуються із законом?». «Вважаємо, що рішення Нацради прийняті у відповідності до закону у спосіб, передбачений законом», - підсумував представник регулятора Олег Шосталь.

Також апелянти звертали увагу на те, що рішення першої інстанції було прийняте за відсутності одного з позивачів - представника «Малятка-ТВ», що теж, на їхню думку, є порушенням. А сам директор телеканалу Володимир Кметик під час виступу на судових дебатах намагався переконати суд у тому, що Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення і радіомовлення», де йдеться про те, що один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку. І таким чином, на його думку, регулятор не мав права надавати ліцензію кільком каналам однієї групи.

Що ж, після чотиригодинного розгляду головуючий сказав, що «суд ретельно вивчив матеріали справи», і оголосив рішення.

Нагадаємо, 12 січня Окружний адміністративний суд міста Києва відмовив у повному обсязі в задоволенні позовних вимог телеканалів «Малятко-ТВ», ТВі, ТВinfo, «ТВі-Культура», і ТРК «Ера», що оскаржують результати цифрового конкурсу. Суд першої інстанції майже повністю погодився з аргументами відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяв.

ч. т. о.

сложно быть немного беременной...

тут признавать, а тут - не признавать

[wertyfox]

Несколько общественных организаций Украины готовят позов в суд на канал "Пиксель" за рекламу алкогольных напитков, в том числе пива.
На детском канале такая реклама не допустима. Надо там рекламировать детские вещи, игрушки, книжки и продукты для детей, как это с успехом делает канал "Малятко".
Под позовом в суд на "Пиксель" готовы также подписаться несколько десятков народных депутатов, в основном от комунистов и БЮТ.

ukr.net

[Гость_Stitch_*]

Суд почав слухати по суті справу за позовом НАМ щодо конкурсу на місця в МХ-5

18-04-2012

У якості співпозивача була долучена МТРК «Чернівці»

Суд розпочав слухати по суті справу за позовом Незалежної асоціації телерадіомовників (НАМ) до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, у якому оскаржуються рішення регулятора щодо конкурсу на місця в цифровому мультиплексі МХ-5 (категорія - регіональне і місцеве мовлення). Під час засідання 18 квітня Окружний адміністративний суд міста Києва заслухав пояснення сторін.

У якості співпозивача була долучена МТРК «Чернівці».

На початку засідання представники Нацради звернулися до суду з клопотанням, у якому виступали проти долучення МТРК «Чернівці» як співвідповідача з огляду на те, що вже минув строк звернення до суду, що починається відтоді, як позивач дізнався про порушення своїх прав.

Однак Тетяна Фоміна, яка представляє інтереси всіх позивачів, наголошувала на тому, що тексти рішень Нацради щодо оголошення цифрового конкурсу та затвердження його умов (№ 823 та № 824), які оскаржують позивачі, ще досі не оприлюднені і її довірителі їх не бачили. Про їх існування вони дізналися 20 квітня 2011 року з оголошення конкурсу в «Голосі України». У відповідь представник Нацради Олег Шосталь переконував суд, що згадані рішення були оприлюднені на сайті. Хоча доказів цьому представник не зміг навести. Натомість пані Фоміна вважає, що вони як нормативно-правові акти мали бути оприлюднені в офіційних виданнях.

У результаті головуючий суддя Андрій Федорчук клопотання відповідачів проти доручення МТРК «Чернівці» відхилив.

Після цього у своїх поясненнях суду Тетяна Фоміна зазначила, що відповідно до «Плану розвитку національного телерадіоінформаційного простору» в Україні є 269 телекомпаній, що мають ліцензії на ефірне мовлення, і вони мали автоматично переоформити ліцензії при переході на цифру і продовжити мовлення. Однак попри це, за її словами, компанії були змушені брати участь у конкурсі, і ще й не стали переможцями, тоді як близько 30% усіх ліцензій отримали компанії, які були створені 11 липня 2011 року - через 20 днів після того, як завершився термін прийому документів на конкурс (20 червня 2011 року). Мова йде про нові маловідомі компанії, які отримали велику частину частот: ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір» і ТОВ «Партнер ТВ». НАМ просить скасувати рішення щодо визнання їх переможцями.

«У матеріалах справи є документи цих телекомпаній з датами реєстрації, статутним фондом у розмірі 960 гривень у кожної компанії, з їхніми програмними концепціями, де зазначені мінімальні частки національного та власного продукту», - повідомила Тетяна Фоміна.

Окрім цього, за інформацію філії РТПЦ, на яку послалася представник позивачів, згадані п'ять телекомпаній досі не вийшли в ефір, хоча вони були зобов'язанні відповідно до конкурсних умов, з 1 вересня 2011 року інформувати населення про перехід на цифрове мовлення не менше 5 хвилин на добу.

«Думаю, документів, які є у справі, достатньо для того, щоб довести, що Нацрада діяла не на підставі закону, упереджено, недобросовісно, з наданням незаконної переваги певним юридичним особам», - додала вона. За її словами, якщо не буде скасовано рішення про визнання переможцями ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір» і ТОВ «Партнер ТВ», то в позивачів не буде можливості отримати місця в мультиплексі.

Під час своїх пояснень представник Нацради Олег Шосталь прокоментував основні моменти позову до регулятора. За його словами, оскаржувані рішення (№ 823 та № 824) щодо затвердження конкурсних умов та оголошення конкурсу не є нормативно-правовими актами і, відповідно, не мали публікуватись в офіційних виданнях. На підтвердження своєї позиції він навів довідку за результатами останньої перевірки Міністерства юстиції, у якій рішення про оголошення останнього конкурсу на вільні місця в мультиплексі МХ-5 не було сприйняте як таке, що потребує державної реєстрації.

«Щомісяця Національна рада повинна надсилати перелік нормативно-правових актів, які перевіряються, і дається відповідна довідка щодо їх дотримання. Якби були виявлені порушення, то був би відповідний припис скасувати ці акти або подати їх на державну реєстрацію», - зазначив пан Шосталь.

А інший представник Нацради Олексій Кондратенко наполягав на тому, що рішення регулятора не порушували прав позивачів: «Ми не можемо погодитися з тим, що під час оголошення конкурсу Національна рада порушила права позивачів асоціації НАМ і ТОВ "НАМ". Самі представники позивачів зазначали, що вони не мають чинних ліцензій на мовлення і не можуть бути телерадіоорганізаціями».

Після слухання пояснень сторін суд оголосив перерву в засіданні до 23 травня.

Нагадаємо, 5 квітня Незалежна асоціація телерадіомовників повідомила про те, що оскаржила в Окружному адміністративному суді міста Києва рішення Нацради щодо цифрового конкурсу від 15 квітня 2011 року, і просить визнати їх протиправними та нечинними. Позивачами в справі є асоціація «НАМ», ТОВ «Н.А.М» і МТРК «Чернівці», відповідачем - Нацрада.

Мова йде про рішення № 823 «Про затвердження Конкурсних умови на отримання ліцензії на вільних каналах мовлення в багатоканальній телемережі МХ-5 у стандарті DVВ-Т2 (МРЕG-4) (територіальна категорія мовлення - регіональне і місцеве мовлення)» та № 824 «Про оголошення конкурсу на отримання ліцензії на мовлення на вільних каналах мовлення багатоканальної телемережі МХ-5 (територіальна категорія мовлення - регіональне та місцеве мовлення)», а також про рішення щодо п'ятьох переможців конкурсу - нових маловідомих компаній, які отримали велику частину частот: ТОВ «Аріадна ТВ», ТОВ «Новий формат ТВ», ТОВ «Лідер ТВ», ТОВ «ТВ Вибір» і ТОВ «Партнер ТВ».

[wertyfox]

Активно уточняются списки учасников Великой Отечественной Войны и Воинов Афганцев.
Ко дню Победы им собираются раздавать эфирные тюнера прямо на митингах без оформления какой либо документации.
На даный момент приставки для этой акции уже доставлены в сельские и городские советы. Их реальное количество может оказаться в несколько раз больше числа оставшихся в живых ветеранов.
УНІАН

[lubhto]

bandalak
Скажите, любезный , где Вы это слыхали, ссылка на УНИАН не убедительна.
Поиск ничего не дал, как и звонок в собес, элементарная логика освоения бюджетных денег подсказывает в пользу оформления отчетных документов ,т.е.паспортные данные ,ИНН..
Поэтому очень вас прошу, пожалуйста выложите ссылку на вашу информацию, иначе это больше похоже на рассказы про покращання..Вопрос весьма актуальный, не хотелось бы ветеранов обманывать,не все до митинга дойдут..

[wertyfox]

Более конкрентной инфы у меня нет. Написал, то что видел в новостях на канале УНІАН.
В нашем районе точно будут давать приставки ветеранам. Наверное все зависит от местных властей. Веть таких людей осталось очень мало...

[Гость_Stitch_*]

Тоже побороздил просторы уа-нета...

Ни жу-жу на эту тему.

Кроме того, что под указанную Курдиновичем льготу попадает 400 тысяч "домохозяйств" на Донбассе... и что никого, ессно, не забудут...

[Shuryk_02]

Ни жу-жу на эту тему.

Ну как вариант журналисты могли что-то напутать,смешать в кучу праздники и приемники
Но я например сильно сомневаюсь в том что месные власти могут импровизировать в рамках государственной программы на которую деньги даются из государственного бюджета а не местного. Поживем увидим...

[Гость_Stitch_*]

Стандарты цифрового наземного вещания DVB-T / DVB-T2

Европейский стандарт DVB-T ETSI EN 300 744 V1.6.1 (2009-01) скачать pdf

Европейский стандарт DVB-T2 ETSI EN 302 755 V1.2.1 (2011-02) скачать pdf