Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект. Опции Подписка на тему Сообщить другу Версия для печати Скачать тему Подписка на этот форум Режимы отображения Переключить на: Древовидный Переключить на: Стандартный Линейный

[Гость_Stitch_*]

Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою

Наталія Данькова 24-01-2012

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.

Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут. Приложено 2 pdf.

Аргументи сторін і висновки суду

Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Суд погодився з думкою Нацради.

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки

У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

На шляху до апеляції

Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.

Прикрепленные файлы

 sud_digital_part1.pdf ( 1.76 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 0
 sud_digital_part2.pdf ( 1.54 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 1

 

[Гость_Stitch_*]

2.5. Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснює розбудову мереж мовлення шляхом ліцензування окремих видів мовлення. Ліцензування окремих видів мовлення відбувається на конкурсних засадах (за результатами відкритих конкурсів) або без конкурсів (за заявковим принципом) відповідно до вимог Закону України "Про телебачення і радіомовлення" ( 3759-12 ).

Нац-рада не может осуществлять "строительство" сетей никаким другим образом, кроме как через соблюдение статьи Стаття 22. Створення і розвиток каналів мовлення, мереж мовлення та телемереж соответствующего Закона.
Хотят делать иначе? Почему бы не внести изменения в Закон?

[Frocus]

Хотят делать иначе? Почему бы не внести изменения в Закон?

А это кому-то сейчас надо? Наверняка всё давным-давно просчитано и схвачено.

[Гость_Stitch_*]

На текущий момент мне достаточно нескольких пунктов.
В частности:

3. Право на розповсюдження телерадіопрограм у багатоканальних телемережах мають виключно:

а) телерадіоорганізації, що отримали ліцензії на мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до вимог статті 23 цього Закону;

4. Телерадіоорганізації здійснюють мовлення з використанням ресурсу багатоканальної телемережі відповідно до умов ліцензії на мовлення та угоди з оператором багатоканальної телемережі.

Телеканалы получили лицензии.
Это видно.
Телеканалы получили лицензии для вещания в многоканальных телесетях.
Это также видно.

Согласно пункта 4 статьи 39 для вещания в многоканальной сети нужна лицензия (есть) и договор с оператором многоканальной сети. И всё.
Ведь для них оператор многоканальной сети всего лишь "спосіб розповсюдження", а не спосіб надання "программної послуги".
Согласно Закону в этой схеме не нужен Провайдер Программной Услуги.
Нужен только оператор многоканальной сети, который им (Нац-раде) не подзаконен.

То есть по их закону последовательность должна бы быть чуть обратная.

Они должны были б скомпоновать (или как они говорят - создать) сети (многоканальные) в виде комплектов частот по стране.

После этого объявить конкурс на эти комплекты частот.

Определить победителей (вещателей).

И всё.

Всё остальное - забота победителей. В частности например определение оператора многоканальной телесети...

Но кого ж это устроит...

[Гость_Stitch_*]

Ну или давайте с другой стороны посмотрим.

И забудьте про план развития. Он действительно может содержать план действий или последовательность, но в части условий и требований он не может превосходить Законы.

Значит по-пунктно.

У нас должна появиться сеть. Точнее многоканальная телесеть.

То есть на текущий момент должны создать на бумаге как комплект частот по стране, а не физически построить.

Для этого они придумали Статью 22.

1. Канали мовлення, мережі мовлення та телемережі, які передбачають використання радіочастотного ресурсу України, створюються та/або територіально змінюються за рішенням Національної ради відповідно до Плану використання радіочастотного ресурсу України та Плану розвитку.

То есть мы все должны увидеть решение Нац-рады, в которой сказано, что каналы такие-то являются частью многоканальной телесети и баста.
Нельзя их рассматривать отдельно, вычленять или еще что-либо. Только вместе.

Дальше они издают решение об объявлении конкурса на чуть-выше скомплектованную многоканальную телесеть.

Читаем (правда это редакция на сегодняшний день):

2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України, Національна рада звертається із замовленням про розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радіочастотний ресурс України". Після отримання таких висновків Національна рада оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення.

Нам пишут,что после того, как они скомплектовали телесеть, они получив выводы, объявляют конкурс на получение лицензии на вещание.

Подчеркиваю - лицензии на вещание, а не лицензии Провайдера Программной услуги. Не пахнет здесь Провайдером.

То есть они все, те 32 (28+4) телеканала получают лицензии на вещание в созданных на бумаге сетях.

Это еще и подчеркивается двумя пунктами этой статьи ниже:

3. Технічну розробку каналу мовлення або мережі мовлення здійснює телерадіоорганізація, яка отримала ліцензію на мовлення, або визначені нею суб'єкти господарювання відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та про радіочастотний ресурс України.
4. Порядок технічної розробки багатоканальних телемереж забезпечується оператором багатоканальних телемереж відповідно до вимог законодавства про телекомунікації та радіочастотний ресурс.

Эту пункты всплывают, уже после конкурса.

В пункте №3 говорится чудесная фраза: техническую разработку канали или сети осуществляет либо сама телеорганизация, которая получила лицензию на вещания или объект хозяйственной деятельности соответственно Законам про телекоммуникации и радиочастотный ресурс.
Нет упоминания ни про Провайдера Программной услуги, ни обязательное соответствие Закону о телерадио.

Пункт 4 производит уточнения если не нравится пункт номер 3
Он еще раз повторяет, что техническая разработка многоканальных телесетей обеспечивается оператором многоканальных сетей в соответствии с Законами про телекоммуникации и радиочастотный ресурс. И всё.
Никаких провайдеров программных услуг и Законов про телерадиовещание.

Поэтому возникает вопрос:

Почему, после создания Нац-радой многоканальных цифровых телесетей, Нац-рада не устроила конкурс на вещание в этих сетях среди телеканалов, которые бы определились сами с оператором такой телесети (как говорит об этом закон), а продали эти сети Провайдеру программной услуги, который по своему названию и функции не делает того, что нам рассказывают.

Еще раз для тех кто сомневается:

провайдер програмної послуги - суб'єкт господарювання, який на підставі ліцензії, виданої Національною радою України з питань телебачення та радіомовлення, на договірних засадах надає абонентам можливість перегляду пакетів програм, використовуючи для передавання цих програм ресурси багатоканальних телемереж;

програмна послуга - формування пакетів програм та забезпечення абонентам можливості їх перегляду на договірних засадах;

Ведь для всех тех телеканалов, кто получил лицензии - многоканальная сеть - способ распространения программ, а не оказание услуг на основании договоров.

[Гость_Stitch_*]

и тем не менее исков нету
даже самый "честный" ТВи не нашёл тут ничего странного

Кстати, насчет исков:

Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

Обоснованно, ли господин представитель TBi на это обращал внимание?

Читаем:

Внимание! Закон на текущий момент изменили. На момент принятия решения (15-04-2011) об объявлении конкурса была следующая редакция (от 29-01-2011):

Статья 22
2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України, Національна рада звертається до органів радіочастотного планування з поданням про розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радіочастотний ресурс України" ( 1770-14 ), і після надання цих висновків оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення.

Статья 25
3. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо:

а) отримано висновки про можливість та умови використання радіочастот, виділених для потреб телерадіомовлення, на яких ще не відбувалося мовлення, та відповідні висновки щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення;

Что решил суд?

Вот текст:

Що стосується висновків щодо електромагнитої сумісности радіоелектронних засобів мовлення, то їх відсутність не може бути підставою для скасування рішення Національної ради про оголошення конкурсу на отримання ліцензії мовлення, оскільки за змистом ч.2 ст.22 Закону України "Про телебачення і радіомовлення" та ч.ч.1, 3 ст.ст. 41 Закону України "Про радіочастотний ресурс України" такого роду висновок у смугах частот загального користування надається ДП "Український державний центр радіочастот" на платній основі лише за результатами розгляду заяви суб'єкта господарювання, який має намір експлуатувати радіоелектронні засоби або випромінювальні пристрої, про видачу висновку за встановленою формою.

Идиотия...

Давайте смодулируем действия Нац-рады.

1. Приняла решение о создании телесетей
2. Должна обратиться за висновками электромагнитной совместимости.
3. Должна получить висновки электромагнитной совместимости
и после этого
4. Объявить конкурс.

Что нам ответил суд? Что Нац-рада не могла обратиться за висновками. Потому что, оказывается, она и не могла это сделать согласно Закону "Про радиочастотный ресурс Украины".
Штанга!

И вроде как они правы, ссылаясь на этот закон. Вот как звучат соответствующие пукты и статья (в действующий на тот момент редакции):

Стаття 41. Висновок щодо електромагнітної сумісності

1. Висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот загального користування надається УДЦР на платній основі у порядку, визначеному НКРЗ. Висновок щодо електромагнітної сумісності у смугах частот спеціального користування надає Генеральний штаб Збройних Сил України. Затверджені ЦОВЗ методики розрахунків електромагнітної сумісності є обов'язковими для Генерального штабу Збройних Сил України та УДЦР.
{ Частина перша статті 41 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2391-VI ( 2391-17 ) від 01.07.2010 } Кстати изменение заключается в том, что раньше "платной основы" не было. Изменение внесено почти за полгода до Зеона.

3. Суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати радіоелектронні засоби або випромінювальні пристрої, особисто або через уповноважений ним орган чи особу або рекомендованим листом з описом вкладення звертається до УДЦР із заявою про видачу висновку за встановленою НКРЗ формою.

Просто суд забыл еще и про этот пункт
6. Висновок щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення надається на підставі подання Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. До подання додається заявка, форма якої встановлюється НКРЗ.

О-па!
А как это Нац-рада вообще когда-либо могла объявлять конкурсы?
Если это не возможно по их определению и их прочтению Закона "Про радиочастотный ресурс Украины"?

На каком основании Нац-рада, при невыполнении пункта №2 (обращение за висновками), соответственно и невыполнения пункта №3 (отсутствие висновков) могла огласить конкурс?

Типа столкнулись с проблемой, переступили через нее и пошли дальше?
Ну они ж не компьютер, который подвис бы при таких командах, они ж - люди! Человеки! Гомо-сапиенсы!

Прикольно!

А можно всем так поступать? Не можешь выполнить закон - так переступи!

Почему так поступили? а не повесили этот вопрос в воздухе из-за неслаженности нескольких законов, в результате чего нельзя выполнять определенные требования?
Уж наверно должны были б дождаться изменений в Законодательстве, корректирующие такой промах.

Но это не сбрасывает вопрос про то, как они тогда до сих пор могли объявлять конкурсы, если такое несовпадение законов было всегда?
И на каком основании при таких несостыковках в Законах они переступили через это и объявили конкурс?!

Но что самое смешное, они позже внесли изменение в Закон!
То есть они понимали в чем проблема. Что ее надо было решить.

Вот смотрите действующую редакцию Закона о телерадио:

Статья 22
2. На підставі рішення про створення каналу мовлення, мережі мовлення або багатоканальної телемережі, яка передбачає використання радіочастотного ресурсу України, Національна рада звертається із замовленням про розроблення висновків щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення в порядку, визначеному Законом України "Про радіочастотний ресурс України". Після отримання таких висновків Національна рада оголошує відповідний конкурс (конкурси) на отримання ліцензії (ліцензій) на мовлення.
{ Частина друга статті 22 в редакції Закону N 4311-VІ ( 4311-17 ) від 12.01.2012 }

Статья 25
3. Національна рада оголошує конкурс на отримання ліцензії за наявності вільних каналів мовлення, мереж мовлення, вільного часу на каналах (мережах) мовлення, а також у випадках, якщо:

а) отримано висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом України для потреб телерадіомовлення;
{ Пункт "а" частини третьої статті 25 в редакції Закону N 4311-VІ ( 4311-17 ) від 12.01.2012 }

Вся ненужная им хрень - убрана И в силе с 12 января этого года! Маладцы!

Но решить ее надо было до объявления конкурса. Вроде... А не через год. Или нет?

Не знаю как кому, но в отличие от суда я наблюдаю: решение об объявления конкурса на вещание - как несоответствующее закону.
Приняли б в текущей редакции - не докапались бы. А на тот момент - уж извольте.

Но это они (вещатели) разбираются со своим конкурсом.

А поидее стоило бы заняться решениями об создании телесети и самым главным решением - выдачей лицензии Провайдера Программной услуги Зеонбуду...

P.S. Я конечно понимаю, что все считают себя гражданами... и что у кого-то его гражданская позиция заключается в допущении подобного несоблюдения Законов..
Ну это ж для великих целей... Правда?

[Гость_Stitch_*]

Стаття 24. Повноваження Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо регулювання у сфері користування радіочастотним ресурсом України

Національна рада України з питань телебачення та радіомовлення:

1) надає пропозиції до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України ( 1208-2005-п ) і Плану використання радіочастотного ресурсу України ( 815-2006-п ) та бере участь у розробці цих документів з урахуванням потреб телерадіомовлення;

2) погоджує проект Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України відповідно до вимог цього Закону; { Пункт 2 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3317-IV ( 3317-15 ) від 12.01.2006 }

3) визначає відповідно до законодавства про радіочастотний ресурс України користувачів радіочастотного ресурсу України у смугах радіочастот, виділених для каналів мовлення, мереж мовлення; { Пункт 3 статті 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3317-IV ( 3317-15 ) від 12.01.2006 }

4) замовляє розробку висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення.

Умолчу про пункт 4, где таки говорится, что Нац-рада заказывает высновки электромагнитной совместимости..

Но сейчас не об этом.

Сейчас скорее о пункте номер 3.

Где сказано, что Нац-рада определяет пользователей радиочастотного ресурса.

Соответственно был бы резонным вопрос:

Как Нац-рада смогла определить пользователем радиочастотного ресурса одновременно 32 (28+4) телеканала выдав им лицензию на вещание и в то же время Зеонбуд, выдав ему лицензию Провайдера Программной услуги?
Как могут быть одновременно 2 пользователя одних частот (комплектов частот)?

С одной стороны ничего странного... ведь бывает, что несколько вещателей ломятся на конкурсе на одну частоту и им частоты делят по времени.
Одни вещают в одно время, другие в другое.

Не возвражаю.

Тогда конкурс на использование частот телесетей должен был быть один и одновременно и для телеканалов и для Зеонбуда...

Могу привести довольно показательный пример.

MMDS... например ММДС-Украина...

Чтобы получить право пользоваться частотами - претендент таки должен пройти через конкурс.

Не удивительно. Ведь это частотный ресурс.

Причем подчеркну - диапазон для MMDS - Загального Користування и предназначенный для МОВЛЕННЯ... Так это определено в Национальном табеле частот.

Резонно, что претендент захочет использовать подобную сеть для заработков... Если они только не самаритяне, чтобы за всё заплатить деньги и не получать ничего взамен.

Естественно они получат лицензию Провайдера Программной услуги, которая позволяет им использовать эту сеть для зарабатывания денег с абонентов. Именно это им разрешает лицензия.

И естественно они, как Провайдер Программной услуги, обязаны крутить Универсальную Программмную Услугу для своего региона.

И телеканалы, входящие в список Универсальной программной услуги, могут не платить им за вещание в их MMDS-сети.

В случае с Зеонбудом - что сделали (если переложить на тот же MMDS)?

Зеонбуду дали лицензию пользоваться этим частотным ресурсом для заработков (то есть транслировать абонентам телеканалы на базе контракта).

Должны были утвердить список телеканалов, входящих в Универсальную программную услугу и которые могли б не платить Зеонбуду за вещание.

Универсальную программную услугу для них не утвердили - но не понятно на каком основании это не сделали, ведь Зеон стал Провайдером программной услуги.

Плюс параллельно дали лицензию пользоваться этим же частотным ресурсом другим компаниям, но им дали уже лицензию на вещание. И которых обязали пользоваться Зеонбудом - но только не как провайдером программной услуги, а просто как оператором телекоммуникаций.. т.е. платить ему деньги за вещание.

Спрашивается, зачем тогда давали лицензию провайдера программной услуги Зеонбуду, если "весь" этот же частотный ресурс они раздали телеканалам... и после них "ничего не осталось", чтобы можно было б оказывать "программную послугу"...

Ну Вы ж (надеюсь) понимаете, что Зеон по условиям лицензии должен оказывать "программну послугу"...

То что он как оператор телекоммуникации (или в частности оператор многоканальной сети) оказывает услуги по тех-эксплуатации сети - это не программна послуга.

Ведь есть ынтересный пункт закона по телерадио:

Стаття 37. Анулювання ліцензії на мовлення

2. Національна рада анулює ліцензію на мовлення на підставі:

г) відсутності передбаченого ліцензією мовлення протягом року від дня видачі ліцензії;

В лицензии Зеонбуда не могли написать бОльшего чем предусматривает закон.

Там должно быть указано, что он должен оказывать программную послугу.

Уже прошло больше чем 1 год со дня выдачи лицензии...

Где программна послуга?

(Тока не говорите, что те телеканалы - это и есть программная послуга. Нет. У них свои лицензии на мовлення. У Зеонбуда - своя и она на программну послугу).

[Гость_Stitch_*]

Нац-рада по телевидению и радиовещанию иногда очень исполнительна.

Перед выдачей Зеонбуду лицензии провайдера программной услуги они разработали новый План Развития телерадиовещания.
В котором они - например - перенесли дату построения мультиплекса МХ-4 на 2013-2015 годы.
Это при том, что они еще на тот момент (если не ошибаюсь) действующую лицензию выданную компании УЦТМ на строительство МХ-4 не отобрали.

Так вот согласно Закону о телерадио, они (Нац-рада) должны раз в год возвращаться к Плану Развития и учитывая возможные прошедшие изменения - корректировать его.

Вот как раз в этом они и исполнительны.

Они так и сделали.

За это я благодарен.

Повторение - мать учения.

В позапрошлогоднем Плане я не усмотрел, а в прошлогоднем - обратил внимание. Точнее они же сами обратили внимание на следующий документ под названием:

Державна програма впровадження цифрового телерадіомовлення, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2008 № 1085

Документ и интересен и не очень. На любителя

Мне же понравилось следующее.

ДЕРЖАВНА ПРОГРАМА
впровадження цифрового телерадіомовлення

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Для впровадження цифрового телерадіомовлення передбачається:

Далее поделю информацию, чтобы можно было рассматривать частями.

- здійснити перехід телерадіоорганізацій на цифровий формат мовлення з одночасним вирішенням питання забезпечення населення засобами приймання сигналів цифрового телерадіомовлення;

Видно, что Правительство хотело ("одновременно") решить вопрос обеспечения населения приёмниками для цифрового ТВ.

- забезпечити подвійне покриття території країни сигналами цифрового телерадіомовлення, залучивши в установленому порядку операторів телекомунікацій до побудови (модернізації) елементів інфраструктури цифрового телерадіомовлення;

Это важный пункт. Здесь видно то, о чем я говорю в последних своих сообщениях.
Чтобы обеспечить .. покрытие территории страны сигналами цифрового телерадиовещания - привлечь в установленном порядке операторов телекоммуникаций для строительства элементов инфраструктуры цифрового вещания...
Видно? Нужны были операторы телекоммуникаций, а не провайдеры программной услуги.
Почему-то тогда это понимали. А сейчас вдруг "тут - помню, тут - не помню"

Но это еще не всё.

Дальше еще один... еще более грандиозный пункт...
Читаем:

- внести необхідні зміни до законодавства у сфері телекомунікацій, телерадіомовлення та користування радіочастотним ресурсом щодо врахування особливостей організації та функціонування телерадіомовлення з використанням цифрових технологій та ліцензування відповідної діяльності оператора телекомунікацій;

Видите?
Они понимали, что для начала нужен оператор телекоммуникаций. Просто других вариантов законодательство не предусматривало. Ни тогда. Ни сейчас.
Причем они понимали, что надо как-то лицензировать подобную деятельность.
Предположу что тогда они понимали, что силами того (да и сегодняшнего) законодательства - не получается лицензировать то, что задумалось.
И что нужны были изменения.
Что сделали из этого?
А ничего...
Никаких изменений законодательства для цифры.
Нужно всего лишь правильно протрактовать действующий закон и соответственно ничего нового не нужно.
Вот и сделали.
Прилепили к этому Провайдера программной услуги. И всё.

Кстати Зеонбуд стал оператором телекоммуникаций. Только уже летом 2011 года (судя по данным НКРЗ), а лицензию в Нац-раде получил в декабре 2010...
Да он и не мог не стать, ведь конкурс для телеканалов был на носу. Для телеканалов нужен оператор, а не провайдер программной услуги

- створити відповідну нормативно-правову базу для впровадження та подальшого розвитку систем і засобів цифрового телерадіомовлення, затвердити національні стандарти цифрового телерадіомовлення та визначити вимоги до його технічних засобів;

Интересный пункт.
Национальные стандарты утверждены? Требования к тех-средствам тоже?

А теперь про финансы.
В программе правительства о них шла речь
Помните чуть раньше они думали о том как бы обеспечить население приемниками цифрового тв?
Читаем:

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, інвестицій та інших джерел, не заборонених законодавством.

Орієнтовний обсяг фінансування Програми становить 4300,8 млн. гривень, з них за рахунок коштів державного бюджету - 8,95 млн., інвестицій та інших джерел - 4291,85 млн. гривень.

Щорічний обсяг фінансування Програми визначається з урахуванням конкретизації завдань за підсумками виконання Програми у попередній період.

На весь этот праздник по цифре они решили выделить из бюджета всего (на всю программу и на все года) 8,95 миллионов гривен.

А откуда нарисовались 320 млн гривен только на социальные приемники?

Я не говорю, что это плохо или хорошо. Просто они поймали с этими приемниками штангу по демпенгу и придумали этим оправдание для коодировки...

[Гость_Stitch_*]

А кто подскажет, зачем решения Нац-рады регистрируются в Мин-юсте?

[Гость_Stitch_*]

Уточняем вопрос:

Подлежат ли исполнению решения Нац-рады еще не прошедшие регистрацию в Мин-юсте (но требующие этого)?

[Гость_Stitch_*]

И так, выходим на основной вопрос.

Решение Нац-рады об утверждении Плана развития (в частности цифрового тв) было принято 01-12-2010 года за номером 1684.
Так как это решение вместе с самим Планом являетя нормативным/регуляторным, оно должно быть зарегистрировано в Минюсте.
Так и было сделано.
Регистрация произошла 20-12-2010 года за номером № 1294/18589.

Возникает вопрос. Имела ли право Нац-рада обосновываться в своем решении о выдаче лицензии Зеонбуду на своё же решение, которое еще не прошло регистрацию в Мин-юсте?

08.12.2010 м. Київ Протокол № 34

Про видачу ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі МХ-1 у стандарті DVB-T (MPEG-4)

Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „ЗЕОНБУД ”, м. Київ (місцезнаходження юридичної особи: б-р Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133; директор Костянтин Володимирович Петренко), про видачу ліцензії провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі МХ-1 у стандарті DVB-T (MPEG-4), керуючись статтями 1, 23, 24, 31, 39, 40, 42, 47 Закону України „Про телебачення і радіомовлення”, статтями 14, 17, 18, 24 Закону України „Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення”, рішеннями Національної ради від 20.01.2010 № 2, від 27.10.2010 № 1486, від 01.12.2010 № 1684 та від 08.12.2010 № 1719, Національна рада

вирішила:
1. Видати Товариству з обмеженою відповідальністю „ЗЕОНБУД”, м. Київ, ліцензію провайдера програмної послуги багатоканальної телемережі МХ-1 у стандарті DVB-T (MPEG-4), згідно з додатком 1 до рішення, зазначивши:
- ресурс багатоканальної телемережі, який використовується для ретрансляції зазначених у додатку до рішення 8 програм – 8 каналів;
- кількість домогосподарств на території розташування (прийому) багатоканальної телемережі (розповсюдження програм) – згідно з додатком 2 до рішення;
- територія розташування (прийому) багатоканальної телемережі (розповсюдження програм) – Україна, в межах адміністративно-територіальних одиниць, згідно з додатком 2 до рішення;
- оператор телекомунікацій – ТОВ „ЗЕОНБУД”, м. Київ;
- місцезнаходження головної (базової) станції, ретрансляторів, передавача мультиплексу – вул. Дорогожицька, 10, м. Київ;
- строк дії ліцензії – 10 років.

То есть: имели ли право 8 декабря 2010 года, когда давали лицензию Зеонбуду, при своем решении обосновываться на документ, который прошел регистрацию в Мин-юсте только аж 20 декабря 2010 года?