Как региональному телеканалу перейти на круглосуточное вещание? Опции

[Гость_Stitch_*]

Нашел эту статью интересной. Может даже для кого-то полезной. Касается она украинских телеканалов, но думаю большинство информации - универсально и приспособляемо для любого канала.

Оригинал на украинском. Не думаю, что это большая проблема. В крайнем случае есть Google Translate.

Як регіональному каналу перейти на цілодобове мовлення?

Наталія Данькова 27-05-2011

Коли 200-300 грн за фільм - це неприпустимо дорого... Досвід луганської телекомпанії «Луч» та херсонського «ВТВ плюс»

Щоб отримати місце в цифровому мультиплексі, місцевий мовник не повинен ретранслювати мережеві канали. Такою є одна з умов цифрового конкурсу. Тож регіональні телеканали будуть змушені забезпечувати 24 години власного мовлення. Як їм це зробити? На своєму цьогорічному конгресі Незалежна асоціація телерадіомовників запропонувала компаніям, які здійснюють цілодобове мовлення, поділитися досвідом і представила власні пропозиції.

Економний продакшн

Директор херсонської телерадіокомпанії «ВТВ плюс» Валерій Каменський будує програмну сітку переважно на проектах власного виробництва. Канал має лише одну студію, у якій примудряється створювати близько 30 програм, при цьому близько 17-18 з них виходять в ефір постійно. До штату «ВТВ плюс» входять 24 особи плюс 5-6 позаштататних співробітників, які займаються монтажем.

Пан Каменський переконаний, що в кожному регіоні дуже багато цікавих людей та історій, і саме їх необхідно шукати, давати цим людям можливість розвивати їхні творчі задуми. Приміром, ведучого для своєї кулінарної програми він знайшов серед... викладачів інституту. «У будь-якому обласному чи районному центрі є цікаві люди. Тільки треба з ними працювати, розкручувати, щоб вони були цікаві і глядачеві. При цьому у виробництві це нічого не буде коштувати, і 30-40 хвилин ефіру буде заповнено, а люди будуть вам вдячні», - додав Віталій Каменський.

Переважно на каналі виходять інформаційні та розважальні проекти. При цьому директор стверджує, що всі вони самоокупні. «Є аудиторія, є рекламодавець. Зі спонсорами складно, і якщо ми знаходимо адекватну людину, все одно домовляємось про пряму рекламу», - каже він. Реклама на каналі виходить у проміжок 18.00-24.00. За його словами, на сьогодні, за дослідженнями TNS, «ВТВ плюс» входить до десятки найпопулярніших каналів в області і поступається лише першому ешелону. І тепер він розмірковує про входження до панелі GFK.

Телекомпанія «Луч» мовить у Луганській області з містка Красний Луч. За словами її керівника Ольги Зорі, після відмови від ретрансляції Нового каналу ТРК розпочала цілодобове мовлення. «У зв'язку з тим, що на ринку не так багато рекламних грошей, і наша компанія не сильно заробляє, ми зробили акцент на власному продакшні і купуємо значно менше, ніж раніше. Адже на першому етапі ми собі дозволяли купувати досить дорогі фільми», - сказала пані Зоря.

Забезпечувати 9 годин власних програм на день каналу вдається за рахунок 1,5-годинного ефіру зранку, який повторюється в запису в обід, а у вечірньому передпраймі на каналі виходить програма привітань та новини. Щодо нічних трансляцій канал уклав угоду з однією телекомпанією, яка дозволяє записувати свої програми із супутника і пускати їх в ефір у різний час. «Вони не обмежують кількості повторів. До того ж у нас можуть бути повтори власних програм, і таким чином ніч у нас закрита», - розказала Ольга Зоря.

«ВТВ плюс» також заповнює нічний ефір повторами старих проектів, а ще купує кліпи у дистрибуторів. «Інколи присилають програми з проханням: "розмістіть безкоштовно". Якщо така програма актуальна, ми можемо поставити її уночі», - додав пан Каменський.

Окрім новин популярною на цих місцевих каналах є низка інших класичних форматів: кулінарне і ранкове шоу, документальні програми про різні цікавинки (приміром, історія звичайних речей: праска, велосипед тощо), програми привітань та суспільно-політичні проекти. На «ВТВ плюс» глядацьку увагу мають і астрологічний проект, побудований на включеннях із планетарію.

Одним із елементів вдалого заповнення ефіру Ольга Зоря вважає запуск проекту привітань на замовлення. «Це дивляться як концерт. До нас дзвонять і просять повторити "учорашній концерт". До того ж це приносить додатковий прибуток. І ми розвиватимемо цей напрям. Людям зараз не шкода грошей, щоб побачити себе», - наголосила вона.

Такий проект на ТРК «Луч» виходить щодня після новин о 18.30, а у вихідні ще й о 14.25. Він триває 1,5-2 години. Одне привітання на цьому каналі коштує 36 гривень, із фотографією - ще плюс 4 гривні 50 копійок, а дизайнерський супровід складає додаткових 30 гривень.

Своє ранкове шоу телекомпанія «Луч» виробляє силами двох ведучих і трьох технічних співробітників. Ведучі шукають цікаву інформацію в інтернеті і розповідають про це глядачам. Також у межах ранкового шоу виходять кліпи, прогноз погоди та гороскоп.

А от, приміром, на «ВТВ плюс» над створенням однієї програми працює один автор-журналіст, відеоінженер та оператор. Для складних проектів операторів може бути двоє.

Не менш економні закупки: кому серіал за 100 грн?

З купівлею продукту в місцевих телекомпаній є свої труднощі. Перш за все, за словами Ольги Зорі та Віталія Каменського, дистрибутори, які працюють на регіональному ринку, нечасто оновлюють каталоги. Тобто пропонують один і той самий продукт.

По-друге, проблеми створює новий Податковий кодекс. Місцевим каналам доводиться працювати з приватними підприємцями, а така співпраця не є вигідною, оскільки послуги приватних підприємців, які працюють на єдиному податку, не можна відносити до валових витрат (що збільшує розмір податку на прибуток каналу).

«До того ж, переважно всі дистрибутори, з якими ми працюємо, виставляють рахунки як приватні підприємці. А це додаткові витрати для компанії. Якщо раніше ми втрачали ПДВ, то тепер втрачаємо прибуток», - додає керівник «ВТВ плюс»

ТРК «Луч» може собі дозволити купувати художні фільми лише за 80 гривень, а продукт вартістю 200-300 гривень для компанії вже дорогий.

«Щодо фільмів дистрибутори пропонують найрізноманітніший продукт: від студій Радянського Союзу та стрічок із Франції, Італії, Німеччини, США. І класичні й сучасні фільми. Але в нас поки що немає бюджету на великі фільмові закупки. З дешевого нам присилали сучасний американський продукт. Ми намагаємось обрати найзагальнішу аудиторію. Є такі виробники, приміром Star Media, - вони дешевше 300 гривень за фільм не беруть» - зазначила пані Зоря.

Серіали компанія може придбати теж лише за невисокі ціни. Можливо це, наприклад, коли в дистрибутора закінчуються права на продукт. За словами Ольги Зорі, з-поміж серіалів переважно пропонують бразильські та латиноамериканські теленовели: «Якби вони пропонували французький, американський продукт... Мода на Бразилію вже давно пішла. Краще ми о цій порі поставимо годину кліпів, ніж цей серіал, який нікому, навіть бабусям, не потрібен, бо вони на "Інтері" з задоволенням подивляться свою "Обручку" тощо».

Саме тому нині «Луч» переважно купує документальні та розважальні проекти у своїх колег, місцевих телекомпаній. «Наприклад, в одеських колег ми купили програму "Даю слово". Ми ставимо її у російськомовну квоту, взагалі її можна поставити у будь-яке місце сітки. У проекті два веселих ведучих вибігають по вулиці, добирають смішні слова, які означають різні серйозні речі, і запитують у людей, що воно означає. Наприклад, що таке многочлен тощо. Також ми напряму працювали з каналом "Гамма", у них дуже якісний продукт. "Глас" - у них хороший продукт, але специфічний, духовний. Фільми студії Telecon, у них теж необмежена кількість повторів. "Рівне1" та одеський канал АТВ. Це нас поки влаштовує», - сказала вона.

Від спільного продакшну до запуску супутникового каналу

НАМ вирішила ініціювати виробництво низки проектів для регіональних телекомпаній.

З вересня розпочнеться проект, у якому українці, які проживають поза межами країни, зможуть привітати своїх близьких на місцевих та регіональних компаніях. Це також принесе каналам додаткові кошти. Таких людей, за словами виконавчого директора НАМ Катерини М'ясникової, близько 6 мільйонів. Асоціація вже спілкується з Міністерством іноземних справ, представниками програм міграції тощо.

Окрім цього пані М'ясникова запропонувала кілька «економних форматів продуктів», які не потребують значних коштів на виробництво, але можуть бути цікавими всім мешканцям регіону. Це можуть бути програми на кшталт «Шукаю тебе» - пошук однокласників та родичів: «Відкрита площа, ведучий, один мікрофон. І всі дивитимуться, адже, може, це шукають мене чи мого сусіда».

Також в асоціації є свій телевізійний фонд, на сайті якого розміщено проекти місцевих телекомпаній для обміну та продажу. Переважно це не локалізовані, а універсальні проекти: документалістика, дитячі культурологічні та просвітницькі програми.

Ще одним варіантом оптимізації у створенні продукту, на думку Катерини М'ясникової, є спільний продакшн. Реалізація цієї ініціативи має розпочатися 2012 року. Мова про виробництво циклу програм на теми «Герої України», «Замки України» тощо декількома телекомпаніями. В такому разі, створивши один випуск, канал отримає для трансляції в ефірі близько 10 епізодів програми.

Ще одним джерелом продукту для регіональних ТРК може бути public domain. Це продукти, які вже не захищені авторським правом і перебувають у суспільному доступі. НАМ уже звернулася до Міністерства культури з проханням надати перелік public domain. «Цей продукт ви зможете показувати безкоштовно. І вже є такий український продукт. Наприклад, фільми Олександра Довженка. Але тут варто розрізняти цей продукт та реставровану версію, на яку ще є права», - додала Катерина М'ясникова. Також НАМ зв'язалася щодо public domain з відповідними організаціями у США.

На думку учасників дискусії, місцеві мовники мають звернути увагу на інтелектуальне та артхаузне кіно, яке при високій якості коштуватиме недорого і може скласти альтернативу розважальному та масовому продукту великих каналів.

Пані М'ясникова зазначила, що в Росії місцеві мовники мають схожі проблеми, але там уже багато мережевих партнерів. Саме тому російська асоціація місцевих мовників вирішила запустити супутниковий канал і наповнити його програмним продуктом. «Далі компанії можуть брати сигнал зі супутника і вирішувати, куди його ставити, - сказала вона. - Це будуть переважно розважальні та культу логічні проекти. Вони поки що не планують на цьому каналі запускати рекламу. Усю рекламу продаватимуть регіональні канали. І, відповідно, вони фінансуватимуть супутниковий канал». Однак такий проект є досить витратним, поки що українська асоціація собі цього дозволити не може.

Телеканали також можуть пристати на пропозицію Нацради та об'єднатися в одному цифровому каналі, спільно працюючи на нього. У цьому випадку, зауважує пані М'ясникова, слід одразу чітко розподілити сітку та подумати над тим, як не втратити власного бренду.