IPB
www.Frocus.net :: www.Frosat.net :: Upload


Здравствуйте, гость ( Вход | Регистрация )

> Цифровое ТВ (UA). Юридический аспект.
Гость_Stitch_*
сообщение 27.1.2012, 17:23
Сообщение #1





Гости





Частич. цитирование



Цитата
Цифра й суд: перша інстанція за Нацрадою


Наталія Данькова 24-01-2012

Каналам надали аргументацію відмови у скасуванні результатів цифрового конкурсу

Канали і Нацрада отримали на руки постанову Окружного адміністративного суду Києва, якою той відмовив у скасуванні результатів цифрового конкурсу. Як видно з мотиваційної частини, суд майже повністю погодився з аргументами Нацради. Канали-позивачі подаватимуть апеляцію.


Колегія суддів визначила, що оголошення конкурсу було правомірним і отримання висновків електромагнітної сумісності не потрібне. Вона постановила, що стандарт DVB-T2 - це друге покоління стандарту DVB-T (а не окремий стандарт), а відсутність обґрунтованості ненадання Нацрадою ліцензії не є предметом судового розгляду.

Таким чином, судді підтримали аргументи відповідача - Національної ради з питань телебачення і радіомовлення, а твердження позивачів щодо порушень регулятором низки законів до уваги не взяли.

З повним текстом постанови можна ознайомитися тут. Приложено 2 pdf.

Аргументи сторін і висновки суду


Висновки щодо електромагнітної сумісності. Однією з підстав для оскарження результатів конкурсу для каналів була відсутність висновків щодо електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів мовлення. До неї апелював, зокрема, телеканал ТВі. Представник ТВі Юрій Крайняк (керівний партнер юридичної компанії Jurimex) зауважував, що у Нацради відсутні висновки електромагнітної сумісності, а без них, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення та радіомовлення», конкурс не міг бути оголошеним.

У своєму запереченні на цей закид представник Нацради Олег Шосталь стверджував, що для оголошення конкурсу Нацраді були необхідні лише висновки щодо можливості та умов користування радіочастотним ресурсом. За ними регулятор звернувся до УДЦР і отримав їх. А висновки щодо електромагнітної сумісності, за його словами, має отримувати суб'єкт господарювання, який має намір експлуатувати засоби мовлення.

Суд погодився з думкою Нацради.

DVB-T2. Найчастіше канали посилалися на те, що здійснювати ефірне цифрове мовлення з використанням технології DVB-T2 в Україні заборонено, оскільки, відповідно до статті 22 закону «Про телебачення і радіомовлення», конкурс у телемережі може бути оголошено лише після того, як відповідну телемережу буде створено у встановленому законом порядку, а мережі DVB-T2 Нацрада ніколи не створювала. Юрій Крайняк наголошував, що у Плані використання радіочастотного ресурсу (на який іде посилання в законі «Про радіочастотний ресурс України») згадується лише стандарт DVB-T, а DVB-T2 у світі використовується у тестовій версії. Представник телеканалу «Ера» Павло Костинчук (радник-адвокат юридичної і патентної фірми «Грищенко і партнери») підтримав аргументи колеги щодо стандарту DVB-T2.

За словами Олега Шосталя з Нацради, стандарт DVB-T2 є кращою, модернізованою версією стандарту DVB-T, який згадано у Плані використання радіочастотного ресурсу. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, бо в ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 (DVB-T) в частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVB-T2 не має потреби у внесенні змін до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу», - наголосив він. Цю позицію, за його словами, підтримала Адміністрація Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.

Суд підтримав точку зору Нацради. «Стандарт EN300755(DVB-T2) не є базовим або основним загальним, так як у ньому не висуваються вимоги до спектральних характеристик радіосигналу, він є таким, що доповнює ДСТУ EN300744 у частині застосування більш ефективних видів модуляції з метою підвищення пропускної здатності каналів цифрового мовлення, а тому для застосування стандарту DVBT-Т2 немає потреби у внесенні зміни до пункту 38.1 Плану використання радіочастотного ресурсу України», - йдеться у рішенні.

Мотивація ненадання ліцензії. Представник «Ери» Павло Костинчук наголошував на тому, що регулятор мав мотивувати свою відмову телекомпаніям, які не перемогли в конкурсі. Він посилався на статті 25 та 30 закону «Про телебачення та радіомовлення». У п. 3 ст. 30 ідеться: «Рішення про відмову у видачі ліцензії на мовлення приймається Національною радою за результатами розгляду заяви і протягом п'яти робочих днів після протокольного оформлення цього рішення надсилається заявникові у письмовій формі із зазначенням підстав відмови». При цьому пан Костинчук стверджував, що «Ері» було відмовлено у видачі ліцензії несправедливо, адже канал має переваги (багаторічний досвід ефірного мовлення, штат тощо) перед іншими каналами, які навіть не мовили в ефірі.

Юрій Крайняк посилався на практику Європейського суду з прав людини. За його словами, якщо регулятор відмовляється пояснювати мотиви рішення та обґрунтовувати критерії видачі ліцензії, йдеться «про свавілля державного органу». У випадку відсутності мотивації Євросуд одразу стає на бік позивача і виносить рішення проти держави, нагадав він.

У відповідь Олег Шосталь переконував, що Нацрада не приймала рішень про відмову в наданні місць у мультиплексі, тому й обґрунтування не могло бути. Натомість регулятор повідомив телекомпанії про результати конкурсу. «Обґрунтування є лише, коли компанію було не допущено до участі у конкурсі, - сказав він, а згодом додав: Відмова - це перемога іншого».

За його словами, відповідно до закону «Про телебачення та радіомовлення», Нацрада надає перевагу телеорганізаціям, які здатні забезпечити виконання конкурсних вимог, тим, які надають важливі програми, задовольняють інформаційні потреби меншин, забезпечують свободу слова тощо. «Ступінь врахування тих чи інших критеріїв та пріоритетів при оцінці претендентів, що беруть участь у конкурсах, не може мати кількісних та якісних вимірів, не підлягає перевірці, отже не може бути предметом спору, - йдеться у запереченнях Нацради. - При цьому кожен із членів Нацради не зобов'язаний пояснювати, чому він проголосував таким чи іншим чином, і, звісно, дані про мотиви рішень можуть з'явитись у протоколі лише у випадку, якщо хтось із членів висловиться щодо цих мотивів».

Колегія суддів узагалі вирішила, що посилання позивачів на відсутність обґрунтування відмови у видачі ліцензій за результатами конкурсу виходить за межі «предмету судового розгляду в даній адміністративній справі».

SD та HD. Також суд наголосив на тому, що вимоги позивачів про визнання нечинними та скасування рішень Національної ради про затвердження формату розповсюдження програм SD та HD не підтверджено доказами.

Аргументи позивачів, яким суд не дав оцінки


У рішенні суду не враховані аргументи телеканалу «Малятко-TV». Володимир Кметик, директор каналу, наголошував на тому, що в конкурсних умовах (у частині вимог до програмної концепції мовлення) було рекомендовано розміщення дитячих програм. Також у Плані розвитку національного телерадіоінформаційного простору зазначено, що в процесі ліцензування надається перевага мовникам, які виробляють та поширюють соціально важливі програми (зокрема дитячі). На його думку, Нацрада знехтувала ще й вимогами щодо забезпечення глядачів різноформатним мовленням, а також рішенням Громадської ради при Нацраді, яка рекомендувала виділити в одному з мультиплексів місце для дитячого каналу.

Серед аргументів пана Кметика був ще один пункт, який він вніс як доповнення позовної заяви вже після початку розгляду справи. На його думку, Нацрада порушила статті 8 та 4 закону «Про телебачення та радіомовлення», в яких ідеться про те, що «один суб'єкт господарювання може мати лише одну ліцензію на наземне ефірне мовлення у кожному територіальному сегменті телерадіоінформаційному ринку». За його словами, відповідно до норм Господарського кодексу, холдингова компанія є суб'єктом господарювання. І оскільки - він переконаний - групи «Інтер», «1+1», «Україна» і StarLightMedia є холдинговими компаніями, то Нацрада «зобов'язана була надати лише одну ліцензію одній групі компаній».

Суд не дав оцінки ще низці аргументів, про які йшлося у позовних заявах, повідомив «Телекритиці» Юрій Крайняк. Зокрема, в позові ТВі наголошувалося, що на момент конкурсу телемережі мовлення у стандарті DVB-T2 не було створено, що, на думку юриста, порушує ст. 22 закону «Про телебачення і радіомовлення» і План розвитку телерадіопростору.

Також, на думку пана Крайняка, Нацрада зобов'язана обґрунтовувати свої рішення про ліцензування, а відсутність обґрунтування порушує ст. 10 Європейської конвенції з прав людини.

Цифрові ліцензії видавалися за процедурою конкурсу, додає Юрій Крайняк, тоді як, відповідно до закону про телебачення і радіомовлення (статті 22, 35), перехід на цифрове мовлення має відбуватися шляхом переоформлення ліцензій.

Під час розгляду у відповідь на останні аргументи представників Нацради Юрій Крайняк звернувся до суду з клопотанням. Він просив викликати за свідків представників Нацради, які визначали переможців цифрового конкурсу - Володимира Манжосова, Євгена Баганова, Ірину Опілат, Оксану Головатенко, Ларису Мудрак та Миколу Фартушного. Він пояснив, що мотиви прийняття рішень не відомі представнику відповідача, вони відомі лише шістьом членам Нацради, «тому щоби встановити ці мотиви, прошу викликати їх у якості свідків». Однак суд порадившись у задоволенні звернення відмовив.

Також представник ТВі просив суд призначити експертизу, щоб вирішити технічне питання щодо стандартів DVB-T2 та DVB-T та з'ясувати, чи справді вони мають суттєві відмінності, чи, навпаки, один є «модернізованою версією» іншого. В цьому клопотанні суд також відмовив.

На шляху до апеляції


Суд розглянув справу досить оперативно, рішення було прийнято після трьох-чотирьох засідань. Напередодні судових засідань одна з суддів, яка згодом вийшла з колегії, оффрекордз обіцяла сторонам об'єктивний та неупереджений розгляд. При цьому наголошувала: як тільки позови було подано, більшість її колег від справи відмовились, адже знали, що на них чинитимуть тиск із «різних боків». Головуючий у справі Костянтин Пащенко взяв справу до себе.

Декілька разів розгляд справи переносився через те, що Нацрада не могла надати копій заявок на конкурс із додатками. Однак на останньому засіданні, 12 січня, суд встиг і заслухати аргументи Нацради, і виголосити рішення.

Представники «Ери» й ТВі розказали «Телекритиці», що мають намір подавати апеляцію на це рішення.

У приватній розмові представники однієї зі сторін зазначили, що підставою для оскарження рішення може стати, зокрема, проведення фінального засідання за відсутності одного з позивачів - директора телеканалу «Малятко-TV» Володимира Кметика. Питання про можливий розгляд справи за його відсутності на обговорення сторони не виносили. У коментарях «Телекритиці» головуючий суддя Костянтин Пащенко зазначив, що причини неявки пана Кметика йому не відомі, і про них він суд не повідомляв.

У коментарях «Телекритиці» Володимир Кметик зазначив, що в цей час перебував у відрядженні за кордоном. Він сказав, що також має намір оскаржувати рішення.

Оскільки копія постанови надійшла сторонам 22 січня, апеляційні скарги можна подавати до 30 січня.

Довідка. Телеканали ТВі, «Ера», «Малятко-TV» претендували на місця в загальнонаціональних цифрових мультиплексах. Однак не отримали їх. Натомість у конкурсі перемогли канали, частина з яких ще навіть не розпочала мовлення. Це такі вузьконішеві канали, як «Хокей» Бориса Колеснікова, «Банк-ТВ» Нацбанку, «Голдбері» Едуарда Прутніка та зовсім не відомі українському пелеринку «Вінтаж-ТВ» (ТОВ «Корона санрайз») та «Ескулап-ТВ» (ТОВ «Аспера-2011»).

ТВі, в активі якого вже не один суд проти Нацради, подав позов першим. Згодом до суду звернулися також «Малятко-ТВ» та «Ера». З приводу місць у регіональних мультиплексах до суду звернулися «Чорноморська ТРК», МТРК «Чернівці» з міста Чернівці і телекомпанія «САТ-плюс» з міста Слов'янська Донецької області.



Прикрепленные файлы
Прикрепленный файл  sud_digital_part1.pdf ( 1.76 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 0
Прикрепленный файл  sud_digital_part2.pdf ( 1.54 мегабайт ) Кол-во скачиваний: 1
 


Спасибо сказали:
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
14 страниц V  « < 12 13 14  
Начать новую тему
Ответов (130 - 135)
lubhto
сообщение 15.9.2012, 9:46
Сообщение #131


Местный
**

Группа: Резидент Клуба
Сообщений: 695
Регистрация: 1.8.2005
Из: Ukraine
Пользователь №: 490
Спасибо сказали: 958 раз

Вставить ник
Частич. цитирование



Відсутність у «Зеонбуду» дозволів на експлуатацію передавачів виключає можливість оплати телеканалами послуг провайдера, стверджує Юрій Крайняк

Провайдер цифрових мультиплексів «Зеонбуд» користується радіочастотним ресурсом України без відповідних ліцензій, а отже, здійснює без ліцензійну діяльність. Про це заявив керівний партнер юридичної компанії Jurimex Юрій Крайняк на міжнародному форумі «Цифрове мовлення в Україні».
Відповідно до статті 30 закону про радіочастотний ресурс, користування радіочастотним ресурсом України здійснюється на підставі:

1) ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для надання телекомунікаційних послуг;

2) ліцензій на мовлення, виданих Національною радою з питань телебачення і радіомовлення, та дозволів на експлуатацію - суб'єктами господарювання, які користуються радіочастотним ресурсом України для розповсюдження телерадіопрограм телерадіоорганізаціями;

3) дозволів на експлуатацію - спеціальними користувачами, технологічними користувачами та радіоаматорами.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації (НКРЗІ) у відповідь на запит повідомила Юрію Крайняку, що ТОВ «Зеонбуд» ліцензій на користування радіочастотним ресурсом не отримувало.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення у відповідь на запит повідомила, що ТОВ «Зеонбуд» ліцензій на мовлення не отримувало, натомість компанія володіє чотирма ліцензіями провайдера програмної послуги. Але ці ліцензії не дають права на використання радіочастотного ресурсу, наголосив Юрій Крайняк.
«У "Зеонбуду" немає жодного з тих документів, які дозволяли б використання радіочастотного ресурсу. Мова йде про банальну безліцензійну діяльність», - заявив пан Крайняк.

Проаналізувавши типову угоду між провайдером («Зеонбудом») і телеканалом, затверджену Нацрадою, Юрій Крайняк дійшов висновку, що це угода про надання телекомунікаційних послуг з використанням радіочастотного ресурсу. За угодою надані провайдером послуги підлягають оплаті після введення в експлуатацію передавачів. Відсутність у «Зеонбуду» дозволів на експлуатацію передавачів виключає можливість оплати, стверджує медіаюрист.

До речі, відсутність дозволів на експлуатацію передавачів була однією з причин, з яких медіахолдинг StarLightMedia протягом року не сплачував за послуги «Зеонбуду».
телекритика


Спасибо сказали:
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Ярик
сообщение 15.9.2012, 9:54
Сообщение #132


Местный активист
*****

Группа: Продвинутые пользователи
Сообщений: 9667
Регистрация: 3.9.2010
Пользователь №: 15913
Спасибо сказали: 10419 раз

Вставить ник
Частич. цитирование



Опа-па...
А это уже интересный поворот событий.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Shuryk_02
сообщение 15.9.2012, 19:43
Сообщение #133


Активный писатель
****

Группа: Резидент Клуба
Сообщений: 3648
Регистрация: 29.1.2009
Из: Украина,Киев
Пользователь №: 8590
Спасибо сказали: 4209 раз

Вставить ник
Частич. цитирование



Цитата(lubhto @ 15.9.2012, 9:46) *
Відсутність у «Зеонбуду» дозволів на експлуатацію передавачів

Тоже мне новость,у зеонбуда их отродясь не было и что?
Как говорил в свое время известный защитник зеона (ну тот который мечтает что на спутнике все покодируют и мы чем-то там захлебнемся) мол когда зеон все настроит и оно нормально заработает тогда Укрчастотнадзор бумаги оформит задним числом.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Гость_Stitch_*
сообщение 15.9.2012, 19:50
Сообщение #134





Гости





Частич. цитирование



Ну если не изменяет память, то у них было шо-то типа специально-выдуманного документа в стиле "временное разрешение" до мая месяца...

Ну а если серьезно... то верховенства права тута нету... так шо и спрашивать ни с кого ничего не надо...

Кто ж его посадит? Он же - памятник! ©
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Гость_Stitch_*
сообщение 2.10.2012, 19:59
Сообщение #135





Гости





Частич. цитирование



Цитата
«Зеонбуд» и закон


Юрий Крайняк, для «Телекритики» 02-10-2012

«Зеонбуд» не имеет права использовать радиочастоты для распространения телеканалов, победивших в цифровом конкурсе, – у него нет на это лицензии. Вещателям вовсе не обязательно ему платить, а уже уплаченное подлежит конфискации.

Рождение единственного украинского провайдера цифрового эфирного телевидения с самого начала вызывало ряд вопросов. Многие из них уже обсуждались в СМИ, и по их поводу уже устоялось какое-то общественное мнение.

Здесь же мы попробуем раскрыть несколько других аспектов, которые ранее не затрагивались, но тоже по-своему интересны. И связаны они, прежде всего, с легальностью деятельности провайдера в украинских условиях. Начнем с самого начала.

1. Как стать провайдером мультиплексов

Ответ на этот, казалось бы, сложный вопрос на самом деле достаточно прост.

Как известно, в Украине провайдер мультиплексов пролицензирован как провайдер программной услуги. Порядок поручения лицензии провайдера программной услуги регламентируется Законом о телевидении и радиовещании. И, как уже не раз говорилось, законодательство не допускает возможности отказа в выдаче лицензии провайдера. Эта позиция уже многократно поддерживалась судами, и, в принципе, она же отображена и в отчете Нацсовета за прошлый год.

А раз так, то получить лицензию провайдера программной услуги для сетей мультиплекса может каждый. Для этого достаточно просто подать заявку на получение лицензии, форма которой отвечает требованиям статей 24 и 40 Закона о телерадиовещании, и Национальный совет ОБЯЗАН будет выдать такую лицензию любому желающему.

Но за кажущейся простотой кроется один нюанс, который должен помнить всякий, кто хочет стать провайдером украинских мультиплексов. И нюанс этот кроется в той особенности, что провайдер мультиплексов, в отличие от остальных, еще и использует радиочастотный ресурс. А вот здесь, судя по всему, организаторы широко рекламируемой идеи «телебачення в стандарті Т2» немного недочитали и недодумали.

2. Провайдер мультиплексов и радиочастотный ресурс

Закон о телерадиовещании не регулирует вопросы использования частот. Об этом прямо сказано в пункте 10 статьи 22 Закона, согласно которому порядок использования радиочастотного ресурса регулируется специальным законом - Законом о радиочастотном ресурсе Украины.

Закон о радиочастотном ресурсе в статье 30 устанавливает только три вида документов, которые дают их обладателям право использовать частоты:

1) лицензия на использование радиочастотного ресурса (для операторов телекоммуникаций);

2) лицензия на вещание (для телерадиоорганизаций);

3) разрешение на эксплуатацию передатчиков (для специальных пользователей).

Для нас значение имеет то, что в этом списке нет лицензии провайдера программной услуги. Это позволяет сделать один не очень приятный для кого-то вывод (который ввиду его остроты и актуальности стоит написать большими буквами):

ЛИЦЕНЗИЯ ПРОВАЙДЕРА ПРОГРАММНОЙ УСЛУГИ НЕ ДАЕТ ПРАВО ИСПОЛЬЗОВАТЬ РАДИОЧАСТОТЫ.

В связи с этим провайдер мультиплексов, кроме провайдерской лицензии, должен получить дополнительно и один из трех разрешительных документов, упомянутых в статье 30 Закона о радиочастотном ресурсе. По сути, можно говорить только о двух, так как провайдер точно не является специальным пользователем частот (к таковым относятся милиция, пожарные, аэропорты и т.д.).

В принципе, реестры выданных лицензий на вещание и на использование частот открыты на сайтах НКРСИ и Нацсовета. Но во избежание неточностей мы сделали запросы в эти органы, чтоб они разъяснили письменно, выдавали ли они какие-либо документы, позволяющие «Зеонбуду» использовать радиочастотный ресурс.

Ответ Национального совета был достаточно лаконичен: «Лицензии на вещание "Зеонбуду" не выдавались».

Такой же ответ был получен и от НКРЗИ: «"Зеонбуду" лицензии на использование радиочастотного ресурса Украины на основании решений Комиссии не выдавались».

Таким образом, оба органа, которые могли бы выдать «Зеонбуду» документ, позволяющий использовать частоты для мультиплексов, подтвердили, что такие документы «Зеонбуду» не выдавались.

Иными словами, на данный момент «Зеонбуд» не имеет права использовать радиочастоты для распространения телеканалов, победивших в цифровом конкурсе. Для этого нужно получить как минимум один из предусмотренных законом разрешительных документов.

Здесь также стоит отметить, что «Зеонбуд» является оператором телекоммуникаций. Стал он таковым уже после оглашения конкурса на получение лицензий в мультиплексе. Но фактическую деятельность в этой сфере он стал вести только тогда, когда начал получать первые деньги от телеканалов на основании заключенных договоров.

О чём эти договоры и какова судьба этих платежей - об этом поговорим далее.

3. Типовой договор с телеканалами: законность договора

Как известно, условия типового договора между провайдером и каналом утверждены Национальным советом. Далее мы будем использовать именно ту редакцию договора, которая размещена на сайте Нацсовета и которая уже отметилась в свое время микроскандалом.

По своей сути типовой договор между телеканалом и провайдером - это договор на предоставление телекоммуникационных услуг с использованием радиочастотного ресурса (распространение телепрограмм в мультиплексах с применением технологии стандарта DVB-T2). И именно за предоставленные провайдером телекоммуникационной услуги телеканалы выплачивают провайдеру энные суммы.

Вопрос законности договора напрямую связан с законностью деятельности, которая должна осуществляться на его основании.

Имеет ли право «Зеонбуд» предоставлять телеканалам услуги по распространению их программ с использованием радиочастот без соответствующей лицензии? Ответ на этот и без того понятный вопрос также содержится в законодательстве.

Согласно пункту 1.4 Лицензионных условий использования радиочастот, компании, которые используют частоты для предоставления телекоммуникационных услуг, имеют право осуществлять свою деятельность только при наличии лицензий на использование радиочастотного ресурса.

Выше показано, что подобных лицензий у действующего провайдера нет. А раз так, выходит, что утвержденный Нацсоветом договор предусматривает осуществление безлицензионной деятельности.

Таким образом, предложенный Нацсоветом договор между провайдером и телеканалами может быть признан недействительным в соответствии со статьей 227 Гражданского кодекса.

А обязан ли телеканал платить деньги за предоставление ему незаконной операции на основании недействительного договора? Ответ на этот вопрос очевиден.

Но интересно даже не столько это, сколько дальнейшая судьба денег, собранных провайдером за предоставление телекоммуникационных услуг без лицензии.

4. Последствия осуществления безлицензионной деятельности провайдером мультиплексов

Здесь просто приведем цитату из части 4 статьи 58 Закона о радиочастотном ресурсе:

«Дохід (за винятком сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів), отриманий користувачем радіочастотного ресурсу внаслідок користування радіочастотним ресурсом України без передбачених цим Законом ліцензій та експлуатації радіоелектронних засобів та/або випромінювальних пристроїв без дозволів на експлуатацію, вилучається за рішенням суду і спрямовується до Державного бюджету України».

Таким образом, всё, что было собрано провайдером от телеканалов, до копейки подлежит конфискации в пользу Госбюджета.

Сумма, которую один телеканал перечисляет (или должен перечислять) за один месяц, указана на сайте провайдера. Судя по всему, на сегодняшний день речь идет о неприлично больших суммах. В этой связи возникает логичный вопрос: как эти риски не были учтены и решены на стадии разработки проекта? Неужели к такому проекту можно подходить столь легкомысленно, что каждый, кто читал какой-нибудь закон, может поставить под сомнение всю легальность всей схемы?

5. Телеканал и мультиплекс-провайдер: платить или не платить?

Конечно, платить или не платить провайдеру за предоставление услуг по договору - вопрос индивидуальный. Но если продолжить внимательно изучать условия типового договора, можно прийти также к достаточно интересным выводам.

По договору сроки, начиная с которых телеканал обязуется оплачивать услуги провайдера, привязываются к моменту ввода в эксплуатацию передающих станций (пункт 3.2 договора).

Согласно законодательству, эксплуатация передатчиков осуществляется только на основании разрешений на эксплуатацию. В Законе о радиочастотном ресурсе достаточно внятно сказано, что документом, удостоверяющим право эксплуатировать передатчик, является разрешение на эксплуатацию выданное УДЦР. Примерно то же самое сказано и в ряде других нормативных актов.

О том, есть ли у действующего провайдера разрешения на эксплуатацию передатчиков, точно сказать не могу. На два наших информационных запроса в УДЦР о предоставлении такой информации получены отписки. Но если учесть, что такие разрешения выдаются только под лицензии, которых у действующего провайдера, по всей видимости, нет, то очевидно, что УДЦР не могло выдать такого разрешения.

Также стоит отметить, что еще одна причина, по которой УДЦР не может выдать разрешения на использование передатчиков мультиплексов, - это технология DVB-T2, которой до сих пор нет в Плане использования радиочастотного ресурса среди разрешенных технологий использования радиочастот. Но законодательство не позволяет выдавать разрешительные документы на использование неразрешенных к использованию технологий.

Впрочем, это отдельная тема, которая касается нашего вопроса только вскользь.

Самый главный вывод, который стоит сделать из описанного выше: по условиям договора обязанность телеканала оплачивать услуги провайдера возникает только при наличии разрешений на передатчики, выданных УДЦР. Отсутствие таких разрешений означает, что передатчик не введен в эксплуатацию, а это, в свете пункта 3.2 договора, снимает с телеканала обязательства по платежам.

Так что даже если не идти в суд и не признавать недействительным договор между провайдером и телеканалом, как минимум стоит задуматься над вопросом «а стоит ли платить?».

6. Послесловие

История развития украинского телевидения пестрит массой мелких и крупных глупостей. Но всё же можно предполагать, что те несуразицы, которые может себе позволить государственный орган, не могут найти оправданий в частном бизнесе. Тем не менее, уже сейчас очевидно, что, осуществляя стремительный рывок на пути к Великому Цифровому Завтра, государство наломало столько дров, что только борьба с последствиями может поставить под вопрос успешность этого предприятия.
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение
Гость_Stitch_*
сообщение 15.1.2013, 22:44
Сообщение #136





Гости





Частич. цитирование




с 8 мин 00 сек
Перейти в начало страницы
 
+Цитировать сообщение

14 страниц V  « < 12 13 14
Ответить в данную темуНачать новую тему
1 чел. читают эту тему (гостей: 1, скрытых пользователей: 0)
Пользователей: 0

 



Текстовая версия Сейчас: 29.3.2024, 0:51